Проект „Триалог”: німецька, російська та українська молодь шукає шляхів порозуміння

Цікава вже сама історія проекту. Ідея виникла у берлінських студентів, які, втім, не мали ані відповідної фінансової, ані якоїсь організаційної підтримки. Розпочали проект із самостійно організованих поїздок до Москви, де німецькі активісти зустрічалися зі студентами Московського державного університету міжнародних відносин. Сімоне Шліндвайн, яка нині координує проект, розповідає, що найперше враження склалося від однаковісіньких багатоповерхівок, між якими німецькі студенти, мерзнучи від незвичної для них московської зими, блукали в темряві, шукаючи свій гуртожиток.

З часом неформальний студентський проект „Триалог” на базі Вільного університету Берліна поступово здобув підтримку кількох політичних фондів, а також патронат віце-голови фракції СДПН у Бундестазі Ґернота Ерлера. За такої підтримки підтримки назву проекту „Триалог” можна було виправдати, залучивши третю сторону, а саме українську. Розповідає Сімоне Шліндвайн:

„Україна була для нас найцікавішою. Особливо з огляду на те, що у нашому сприйнятті вона лежить між Німеччиною та Росією. А „помаранчеві” події минулого року підштовхнули нас до організації великої конференції, де ми змогли обговорити чимало важливих тем.”

Зокрема, Україну цього року представляли семеро студентів старших курсів Інституту міжнародних відносин Київського університету ім. Шевченка. Головною темою цьогорічного обговорення стала робота ЗМІ у трьох країнах. Більшість учасників вже здобули певний журналістський досвід у різних редакціях. Київські студенти, приміром, навчаються на факультеті міжнародної інформації, то ж для них ця тема є фаховою. Оскільки серед іншого йшлося також про висвітлення подій „помаранчевої революції”, то дискусія була доволі гарячою. Говорить Олена Черній з Києва:

„Перед приїздом ми довго готувалися і вивчали німецькі друковані джерела, які висвітлювали події в Україні. Вони не були такими викривленими, як, приміром, російські. Однак було видно, що німці висвітлюють свої власні погляди зі сторони, що вони не мають об’єктивного підґрунтя, щоб робити певні судження. Тому ми намагалися, щоб усе стало на свої місця.”

Німецькі учасники проекту сподіваються, що спілкування з українською молоддю стане доброю традицією. Навесні учасники проекту мають намір провести зустріч у Києві.