1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Прощавай, сер Пітер Устінов...

31 березня 2004 р.
https://p.dw.com/p/AM3X
Цього тижня світ прощається з визначним актором та письменником сером Пітером Устіновим. У віці 82-х років він помер у Женеві. Газета ФОЛЬКСШТІММЕ в зв"язку з цим пише: Він був справжньою зіркою. Пітера Устінова треба якщо не любити, то принаймні поважати. Він був надзвичайно талановитим актором, який наділяв харизмою свої ролі. Але мистецькі досягнення залишатимуться лише частиною спогадів про нього. Адже велич Пітера Устінова полягала передусім в тому, щоб залишатися внизу, не тікати від людей, ніколи не ставити себе над ними, не поводити себе, як зірка, а світити так, щоб інші не опинилися в тіні. Його популярність була для нього знаряддям, коли йшлося про надання допомоги на посаді посла ЮНІСЕФ. Після смерті Пітера Устінова на небі стало на одну зірку менше, - пише газета ФОЛЬКСШТІММЕ. Газета ВЕСТФЕЛІШЕ ЦАЙТУНГ зазначає: Слава швидко в"яне. Свідченням цього є "суперзірки", які згорають після короткої бурі в мультімедійному всесвіті. І все ж таки є окремі митці, про яких не забувають упродовж десятиліть, а повідомлення про їхню смерть сприймається особливо болісно: до них належить і сер Пітер Устінов... Окремі критики вважають, що він заплутався в своїх багатьох здібностях. Але така точка зору є непорозумінням. Устінову, як особі, вдалося піднятися до величі справжнього майстра. Саме тому нам тепер так не вистачатиме цієї привітної людини, - наголошує газета ВЕСТФЕЛІШЕ ЦАЙТУНГ. Газета T.Ц. зауважує: Найбільше ми запам"ятаємо його посмішку. Цей простий, але водночас дещо лукавий погляд, коли складається враження, що очі знають більше, ніж можна почути в словах. Мабуть його тихий, м"який гумор і був саме тим, що так подобалося людям у великому Пітері Устінові. Головне, аби не було перебору із серйозністю: жодна справа не може бути такою важливою, аби заради неї варто було злоститися. При цьому він мав чимало справ. Іншим вистачило б тільки його романів, п"єс та сценаріїв, аби заповнити два людських життя. Устінов же був ще актором і режисером, але й цього йому було просто замало. Прихильність, з якою люди всюди ставилися до нього, він перетворював на допомогу іншим. Його діяльність у ЮНІСЕФ допомагла дітям в усьому світі більше, ніж всі міністерські конференції разом взяті. Наш борг перед великим Пітером Устіновим - це посмішка, - читаємо в газеті Т.Ц. До іншої теми. У понеділок Північноатлантичний альянс збільшився ще на сім східноєвропейських країн. Газета ЛЕЙПЦІҐЕР ФОЛЬКСЦАЙТУНГ пише: Найбільший в історії НАТО етап розширення альянсу відбувся практично непоміченим. Приєднання до НАТО Польщі, Угорщини та Чехії в березні 1999-го року було великою суспільною подією, не в останню чергу через гучні обурення колишнього російського президента Єльцина. Нині ж його правонаступник Путін тихо проковтнув схожу жабу. Кремлю найбільше не подобається, що до альянсу приєдналися три прибалтійських країни, які свого часу входили до складу Радянського Союзу. Адже таким чином НАТО щільно підходить до кордонів Росії, - констатує газета ЛЕЙПЦІҐЕР ФОЛЬКСЦАЙТУНГ. Газета ВЕСТДОЙЧЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ розмірковує над значенням НАТО: Після приєднання сімох країн теоретично НАТО перебуває в зеніті своєї влади. Але навіть всі урочистості не можуть перекрити одну проблему: Північноатлантичний альянс втратив вплив, і йому не вистачає підготовки для проведення операцій в усьому світі. Більше того, ця організація опинилася на межі своїх можливостей. Президент США Джордж Буш планував війну проти Іраку без НАТО і провів її самостійно. В Афганістані солдати альянсу інколи справляють таке саме безпомічне враження, як і їхні колеги в Косово. Замирення обох регіонів і надалі залишається лише мрією. Справжня військова й політична підтримка цих місій, які є бажаними з боку ООН, коштує занадто дорого. Але більшість європейських урядів, або не мають таких грошей, або хочуть інвестувати їх в інші проекти, а не в сучасну зброю, - пише газета ВЕСТДОЙЧЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ. Газета ДАЙСТЕР- УНД ВЕЗЕРЦАЙТУНГ дотримується такої думки: Нові члени НАТО, як наприклад прибалтійські країни, не мають потужних армій. Але це зовсім не головне. Розширення НАТО до кордонів Росії є чітким символом остаточного закінчення холодної війни, символом нового партнерства в Європі та Америці, що включає в себе також співпрацю з Росією. Адже приєднання до НАТО колишніх членів Варшавського договору в жодному разі не спрямовано проти величезного сусіда. Російські військові експерти вже давно сидять за одним столом разом з експертами НАТО і отримують таким чином можливість ознайомитися з усіма найважливішими планами альянсу. Тільки так можна зруйнувати недовіру, яка ще панує серед окремих представників російського генерального штабу, - вважає газета ДАЙСТЕР- УНД ВЕЗЕРЦАЙТУНГ. Огляд преси підготував Володимир Медяний