П'ять років анексії Криму: у Європарламенті дискутували, як посилити тиск на Росію

Дебати в Європарламенті, присвячені п'ятиріччю анексії Росією Криму, звелися до дискусій на тему: як захистити країни ЄС від "кримського сценарію" та чому не можна порівнювати ситуацію довкола півострова з Косовом.

У Євросоюзі вже кілька разів обговорили ситуацію у Криму з нагоди п'ятої річниці анексії Росією українського півострова. У тому числі, і на найвищому рівні, зокрема, на саміті ЄС, проведеному минулого тижня.

Не залишився осторонь і Європарламент. Під час пленарного тижня у Страсбурзі пізно ввечері у вівторок, 26 березня, євродепутати провели дебати "П'ять років незаконній окупації Криму Російською Федерацією".

ЄС: "Україна не самотня"

Ці дебати пройшли у форматі заяви Верховної представниці ЄС з питань зовнішньої політики Федеріки Могеріні з подальшим її обговоренням. Главу європейської дипломатії на дебатах представляв єврокомісар з питань сусідства Йоганнес Ган (Johannes Hahn). Він наголосив, що Євросоюз як не визнав, так і не збирається визнавати анексію Криму, що є порушенням міжнародного права. "Україна, яка зіштовхнулася з російськими порушеннями міжнародного права, не самотня... За ці роки ми інвестували в Україну більше, ніж у будь-яку іншу країну світу. І Україна знає, що наша підтримка триватиме", - зазначив єврокомісар.

Ельмар Брок

Представник фракції Європейської народної партії Ельмар Брок (Elmar Brok) нагадав про принципи Гельсінського заключного акту 1975 року, підписаного, зокрема, і СРСР. За словами політика, мова йде про суверенне право кожної держави вирішувати, із ким укладати будь-які договори, а також про відмову від зміни силою державних кордонів. "Обидва принципи Росія порушила... Це перше таке порушення міжнародного права у цій сфері (в Європі. - Ред.) з 1945 року... Такі порушення не мають стати практикою Європи XXI століття", - заявив Брок.

Кримські татари і політв'язні

Більшість промовців окремо згадували кримських татар, вказуючи на переслідування їх владою РФ у Криму, на припинення роботи їхніх ЗМІ, а також на заборону Меджлісу кримськотатарського народу.

Обшук у будівлі Меджлісу кримськотатарського народу (архівне фото)

Також багато тих, хто виступав, закликали звільнити громадян України, яких переслідують через політичні мотиви, зокрема, Олега Сенцова. "Ми критикуємо систематичні обмеження фундаментальних свобод і порушення прав людини на півострові", - зазначив єврокомісар Ган.

Як Євросоюзу захистити себе

Багатьох євродепутатів хвилювало питання, чи не станеться чогось подібного до анексії Криму на території ЄС. "Як ми будемо реагувати, якщо це станеться в ЄС? Чи можуть мої колеги із країн Балтії бути впевненими на 100 відсотків, що ми їх захистимо, якщо на них нападуть?" - запитував ліберал Ясенко Селімович. На його думку, після анексії Криму реакція ЄС не була досить сильною. "Чому? Через нашу потребу в російському газі? Через наш страх перед Росією? Я не знаю", - міркував він.

Євродепутат Марек Юрек із фракції "Європейських консерваторів і реформістів" висловив сумнів у дієвості загальної політики безпеки й оборони Євросоюзу. Санкції ж ЄС щодо РФ він назвав "символічними". "Залишається одне - порожні жести", - вважає Юрек.

Із тим, що політичних заяв і санкцій не достатньо, згодна і представниця фракції соціал-демократів Ана Гомеш. Тож, на її думку, Євросоюз мусить розвивати власний оборонний потенціал для захисту і своїх країн-членів, і громадян. "Збройні конфлікти - це реальність, вони можуть виникати", - попередила Гомеш.

Чи є паралелі з Косовом?

Представники двох фракцій - лівих і праворадикальної "Європи націй і свободи" вдалися до аргументу, який використовує і російська влада, провівши паралель між анексією Криму і операцією НАТО в Югославії 20 років тому. "Те, у чому ви відмовляєте народові Криму, ви дали народу Косова. Ви засуджуєте незаконну окупацію Криму, але схвалюєте незаконну окупацію Косова," - вважає француз Жан-Люк Шаффгаузер із фракції "Європа націй і свобод", не уточнивши при цьому, хто саме окупував Косово.

На ці слова відреагували кілька євродепутатів. "Ви пристрасно підтримуєте все, що б Кремль не сказав. За п'ять років вашого перебування у Європарламенті чи було хоч щось у Путіна або його режиму, з чим би ви не погодилися?" - поцікавився Крістіан Дан Преда із Європейської народної партії. Шаффгаузер відповів на це, що він підтримує політику Франції, яка "завжди була політикою балансу, незалежності й суверенітету".

На завершення дебатів соціал-демократка Ніна Гілл звернулася до Йоганнеса Гана: "Моє запитання до Єврокомісії: як нам посилити тиск на Росію?" У відповідь єврокомісар пообіцяв шукати способи підтримки України, а також використовувати всі можливості, щоб донести Росії позицію, що "Крим - це Україна". "І в цьому, пані Гілл, ми можемо справді покластися на однозначну позицію всіх країн-членів ЄС", - додав єврокомісар.

Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Перші блокпости

Військовослужбовці Держприкордонслужби та українських десантних військ з'явились на трасах південої Херсонщини наприкінці лютого 2014 року - з початку заворушень у Криму. Побоюючись наступу російських військ з півострова, вони почали облаштовувати тут перші окопи і блокпости.

Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

"Російський" кордон

Наприкінці квітня 2014 року прикордонні війська ФСБ РФ відкрили на межі з Кримом власні пункти пропуску через "російський" кордон. Українська влада назвала такі дії незаконними, проте мусила облаштовувати зі свого боку власні блокпости. На фото: черга з вантажівок на трасі Херсон-Армянськ, 29 квітня 2014 року.

Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Перекритий канал

Однією з перших відповідей української влади на окупацію півострова було перекриття дамбою Північно-кримського каналу - основного джерела водопостачання у північній частині півострова. Формально українське агентство водних ресурсів відмовляється укладати угоду про водопостачання на півострів, оскільки не визнає юрисдикцію тамтешніх установ.

Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Фантомні колії

Залізничне сполучення з Кримом було припинене в грудні 2014 року - формально з міркувань безпеки. До півострова заходили дві залізничні гілки: східна через станцію "Новоолексіївка", до якої і досі ходять потяги з Києва, Харкова та Запоріжжя, та західна через станцію "Вадим", яка після перекриття занепала. На фото: прикордонник чергує на станції "Вадим", травень 2014 року.

Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Піший перехід

З 2016 року проїзд через адмінмежу дозволений лише для приватного автотранспорту. Більшість громадян перетинає її пішки, долаючи від одного до трьох кілометрів "нейтральної смуги" між українським та російським пунктами пропуску.

Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Цивільна блокада

У вересні 2015 року кримськотатарські активісти розпочали так звану "цивільну блокаду" Криму, перекривши рух вантажівок на трасах, що вели до півострова. Таким чином вони висловлювали протест продовженню комерційних відносин між материком та окупованою автономією та репресіям проти Меджлісу. Блокада закінчилася в січні 2016 року із запровадженням урядом України заборони на торгівлю з Кримом.

Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Без електрики

Під час активної фази блокади її учасники підірвали магістральні лінії електропередач, що вели до півострова від Каховської ГЕС. З того часу електропостачання півострова припинене. На фото: робітники ремонтують пошкоджені лінії, лютий 2016 року.

Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Громадський контроль

Після завершення "цивільної блокади" кримськотатарьскі активісти утворили громадську організацію "Аскер", яка стежить за роботою прикордонників і бореться із корупцією на митниці. На фото: штаб "Аскеру" біля КПВВ "Каланчак", літо 2016 року.

Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Мінні поля замість кукурудзяних

Близькість адмінмежі разюче змінила життя мешканців навколишніх сіл. Приблизно п'ята частина сільськогосподарських земель Мирненської об'єднаної громади опинилась у зоні прикордонного контролю: тож колись кукурудзяні та соняшникові закладені тепер мінами та облаштовані укріпленнями.

Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Кримський титан

Завод "Кримський титан", що належить олігархові Дмитру Фірташу, розташований на самій адміністративній межі, однак зареєстрований у кримському місті Армянськ. Мешканцям херсонських сіл, попри "кордон", вдавалось працювати на виробництві до кінця 2016 року.

Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Хімічні отруєння

У серпні-вересні 2018 року ймовірно через викиди з "Кримського титану" місцеві мешканці почали скаржитись на масові хімічні отруєння. З кримського міста Армянськ та навколишніх херсонських сіл евакуювали дітей. Розслідування причин отруєння і досі не завершене по обидва боки адмінмежі. На фото: школярки з села Преображенка в захисних масках повертаються додому через скасовані заняття.

Now live
02:41 хв
Політика й суспільство | 18.03.2019

Чому Європа ніколи не визнає анексію Криму (18.03.2019)

Підпишіться на нас