«Пізно, але не занадто пізно»
29 травня 2008 р.
Ініціатива спорудити пам'ятник для жертв нацизму виникла п'ять років тому. Серед тих, хто поставив під нею свій підпис - письменники Ґюнтер Ґрасс і Кріста Вольф, відомий священик Маріа Епсен. Підтримав ідею і бургомістр Берліна Клаус Воверайт, який не приховує свою нетрадиційну сексуальну приналежність.
Говорить Альберт Екерт, один з ініціаторів створення пам'ятника: «Такий пам'ятник слід було спорудити відразу після війни. Але тоді все відбувалося інакше. І в перші повоєнні роки гомосексуалістів продовжували переслідувати». «Пізно, але не занадто пізно» - таким є головний тенор коментарів, пов'язаних з відкриттям нового пам'ятника в Берліні.
Тепер у самому центрі міста, неподалік від меморіалу жертвам Голокосту з'явився символічний куб. В одному з кутів кубу вмонтоване віконце. Зазирнувши в нього, можна побачити відео-проекцію двох чоловіків, що цілуються. Пам’ятник коштував 600 тисяч євро. Його автором є норвезько-датський мистецький дует у складі Міхаеля Ельмгріна й Інґара Драґсета.
За тринадцять років, які нацисти перебували при владі, були засуджені майже п'ятдесят чотири тисячі гомосексуалістів і лесбіянок. Сім тисяч з них, опинившись у концтаборах, загинули. «Ми сподіваємося, що цей пам'ятник стане чітким сигналом проти нетерпимості, ворожнечі і виключення зі суспільства геїв і лесбіянок», - сказав Бернд Нойман, статс-міністр уряду з питань культури.
Олександр Сосновський