"Пікардійська терція" на мюнхенському фестивалі Vokal Total

Ромі Шмідт – головний організатор і засновник фестивалю Vokal Total. У ці дні, коли триває підготовка до його чергового відкриття вона немає практично жодної вільної хвилини. І все ж «Німецькій хвилі» вдалося переконати пані Шмідт дати інтерв‘ю, аби, зокрема, розповісти, як все починалося:

«Це сталося вісім років тому під час одного з концертних виступів у Мюнхені. Я побачила на сцені шістьох елегантних чоловіків з Гамбурга, котрі виступали в акапельному стилі. Мені надзвичайно сподобалася їхня презентація на сцені, їхні голоси. Тоді в мене виникла ідея заснувати фестиваль акапельного співу. Два роки тривала організаційна підготовка. І коли нарешті вдалося провести перший фестваль, то він мав досить великий успіх, глядачі були захоплені».

У першому фестивалі участь брали лише німецькі групи. Але згодом Ромі Шмідт вдалося вивести цей захід на міджнародний рівень:

«Я почала вивчати інформацію про те, які акапельні групи існують у світі. Я налагоджувала з ними контакти й запрошувала до Мюнхена. Згодом кількість учасників почала зростати як снігова куля. Тепер я вже й не повинна шукати учасників фестивалю, групи вже знають про Vokal Total і самі надсилають пропозиції про участь».

Львівська група «Пікардійська терція» вперше взяла участь у цьому фестивалі 2000 року. Ромі Шмідт зізналася, що вийшла на контакт з «пікардійцями» досить випадково:

«Учасник однієї з мюнхенських груп, яка зветься «Терцінфаркт», Василь Біль – родом з України. Саме він звернув мою увагу на «Пікардійську терцію». Я попросила в нього компакт-диски групи. Я послухала записи і була просто в захопленні від них. Вони мали чудові голоси, вражала їхня багатосторонність, і особливого шарму їхньому звучанню надавала українська мова. Тож я зразу запросила цю групу до Мюнхена, й потім запрошувала її ще кілька разів. Я вважаю, що ця група дуже цікава, вона по справжньому збагатила наш фестиваль».

Чи такої самої думки дотримуються й глядачі на фестивалі? Пані Шмідт перекнана, що так:

«Нам завжди таланить з публікою. Це справжні шанувальники акапельного співу. Частина з глядачів є завсідниками, частина – нове поповнення. Всі вони можуть дуже добре оцінити якість кожної групи. «Пікардійська терція» безумовно належить до фаворитів публіки. Водночас їхнім співом захоплюється й багато німецьких колег з акапельних груп».

Утім, пані Шмідт відмовилася провести якесь порівняння між «Пікардійською терцією» та німецькими групами, зазначивши лише:

«Кожна група несе частку своєї неповторності. Всі вони презентують дуже широкий спектр музики від 17 століття до сьогодні. Хтось співає англійською, хтось німецькою, хтось українською. Кожна група доповнює одна одну. Кожна по-своєму організовує свій виступ на сцені. Тож поріванювати якусь групу одну з одною чи, наприклад, «Пікардійську терцію» з німецькими групами просто неможливо».

«Пікардійська терція» стала не лише першою українською, але й першою східноєвропейською групою, яка взяла участь у фестивалі Vokal Total. Які враження залишилися у «пікардійців» від цього фестивалю і від німецької публіки? Про це нам розповідає учасник групи Славко Нудик:

«Враження – якнайкраще. У принципі ми ніколи не робимо різниці між глядачами, незалежно в якому регіоні чи державі ми виступаємо. Просто на своїй гастрольній карті ми позначили ще й Німеччину як країну, де нас люблять і чекають.

Під час фестивалю його учасники маю багато можливостей перейняти досвід своїх колег, поспілкуватися з ними. Що, безумовно, сприяє творчому розвитку. Розповідає Славко Нудик:

«Фестиваль проходив на кшталт семінару. Після кожного концетру була можливість поспілкуатися з іншими учасниками. І вірячи представникам кількох груп, я можу стверджувати, що радше вони взяли щось від нас, ніж ми від них. Що дуже прємно для мене констатувати».

Чим саме українським хлопцям вдалося здивувати німецьких акул естради? Славко Нудик пояснюючи це, розповів про один майже курйозний випадок:

«Був такий цікавий технічний момент, коли після нашого концерту до нас підійшов один німецький звукорежисер і запитав, які обробки для мікрофонів ми використовуємо. Він був значно здивований, що ми не використовуємо жодних таких технічних засобів. І навіть, якщо в нас там є інструментальні вставки, то все це ми робимо голосами».

Славко Нудик переконаний, що фестиваль на кшталт Vokal Total вже час давно заснувати в Україні:

«Я думаю, що був би сенс проводити такий фестиваль в Україні для поціновувачів не дуже голосної, скрупульозної, спокійної музики . Такий фестиваль мав би свій дуже імпозантний стиль».

Водночас Славко Нудик визнав, що акапельних груп в Україні трохи замало, але ті, що є, мають досить високий рівень. Тому такий фестиваль, на його думку, міг би мати сенс саме як міжнародний.

А поки що, аби насолодитися акапельною музикою, її шанувальники повинні їхати до Мюнхена на фестиваль Vokal Total, де й цього разу на публіку очікують приємні несподіванки розповідає Ромі Шмідт:

«Наприклад цього року я хочу потішити публіку групою з Куби «Vocal Sampling», яка співає у досить своєрідному, не схожому ні на що стилі. Серед цьогорічних учасників є, наприклад, Юліан Спіц – італійський акапельний співак, котрий, сам виступає на сцені і як соліст, і, майже, як цілий оркестр. Тож на кожному фестивалі ми маємо якусь несподіванку. Причому не лише для публіки. Я сама щоразу отримаю приємні сюрпризи».

Любомир Петренко