Радіоактивні харчі: Контроль в Україні є, але не всюди
17 квітня 2011 р.
Після аварії на японські атомній станції «Фукусіма» Україна стала ретельніше перевіряти імпортовані продукти харчування, зокрема морську рибу та промислові товари. На це уряд виділив додатково 19 мільйонів гривень. Втім про забрудненні ягоди, гриби і молоко, які майже безконтрольно вживають самі та продають в інші регіони жителі Рівненської, Житомирської, Волинської та Київської областей, українська влада воліє не чути.
Екологи міжнародної організації «Грінпіс» нещодавно провели дослідження і виявили, що більше 90% молока в кількох селах Рівненської області містили неприпустимо високий рівень концентрації радіоактивного цезія-137. Це небезпечний радіонуклід, який здатен «подорожувати» у харчовому ланцюгу від рослин, тварин, продуктів до людини і там накопичуватися.
Частково убезпечити їжу від радіації може вода
Українські вчені знають про ці проблеми. В науково-дослідному інституті сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування кажуть, що зараз молоко забруднене радіоактивним цезієм-137 тільки у 80 селах Рівненської і Житомирської областей. Там активність цезію перевищує рівень в 100, а в окремих селах і 800 бекерелів на літр. Це пов’язано з особливостями тамтешніх ґрунтів, з яких рослини легко абсорбують радіоактивні елементи.
Утім прогноз науковців невтішний. Через те, що в ці ґрунти не вносяться спеціальні добрива та речовини, бо держава не фінансує ці контр-заходи, українцям ще довго доведеться споживати радіактивно забрудненні продукти. Єдине, що можуть порадити зараз людям, так це проводити кулінарну обробку ягід та грибів: ретельно мити їх, відварювати чи засолювати.
«Якщо взяти сушені гриби, гарно промити, а потім покласти в чисту холодну воду і потримати там хвилин 15, а потім вкинути в кашу, то в цій каші буде вдесятеро менше радіоактивного цезію», - каже директор інституті сільськогосподарської радіології Валерій Кашпаров.
Державний контроль: харчі безпечні
Зараз в Україні продукти і товари на радіоактивність перевіряють чотири відомства: земельна інспекція опікується землями, на яких може вирости радіаційно забруднена продукція, санітарна служба контролює їдальні дитячих навчальних закладів, нехарчові товари на радіацію перевіряє Держспоживстандарт, продукти на вміст радіонуклідів на ринках, магазинах і супермаркетах контролює ветеринарна та фітосанітарна служба.
Заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби Віталій Башинський скзав в інтерв’ю Deutsche Welle, що радіологічний контроль в Україні «на високому рівні» й те, що в продуктах іноді інспектори виявляють радіацію підтверджує це. Він пояснив, що купувати харчі на ринках і магазинах безпечно, адже кожна партія товарів, перш ніж потрапить на прилавок, проходить ретельну перевірку. І цей контроль в Україні протягом десяти років «абсолютно не зменшився».
«Офіційний контроль всіх товарів, які заходять на ринок супроводжується документами до супермаркетів і обов’язково контролюються на вміст радіонуклідів. Без цих досліджень фермеру ніхто не видасть супровідний документ. А пересування вантажу без супровідних документів загрожує кримінальною справою», - наголошує Башинський.
«Кожен хазяїн свого здоров’я»
За його словами, у ветслужбі знають всі місця, звідки «недобросовісні люди» везуть забруднені радіацією продукти на ринок і відразу вилучають таку продукцію. Здебільшого селяни намагаються збути забруднену картоплю, ягоди, гриби, молоко. Ці забруднені продукти можна купити «з рук» у несанкціонованих місцях торгівлі.
«Якщо це біля дому якась бабця винесла сушені гриби і продає, то ніякої гарантії держава не дає. Кожен хазяїн свого здоров’я. Хочеш купити втричі дешевше, то купуй під під’їздом. І якщо будеш після цього засвідчувати рентгенівські плівки, то сам винен», - каже заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби.
Українські депутати під впливом інтересу людей до теми забруднених радіацією продуктів навіть пропонують ввести маркування товарів на кшталт наліпки «Без ГМО». Однак спеціалісти проти такого нововведення. Вони констатують, що подібні маркування не є інформативними, але здорожують вартість товару в кілька разів.
Автор: Лілія Гришко
Редактор: Роман Гончаренко