Російські паспорти на Донбасі: що треба Кремлю?

Президент РФ Володимир Путін 24 квітня підписав указ про спрощення процедури видачі російських паспортів жителям самопроголошених "ДНР" і "ЛНР". Україна в той же день звернулася до Радбезу ООН, МЗС країни висловило протест у зв'язку з указом Путіна, а чинний президент Петро Порошенко назвав його "черговим безпрецедентним втручанням" у внутрішні справи України. У штабі новообраного президента Володимира Зеленського заявили, що цим указом "Росія визнала свою відповідальність як "держави-окупанта" і закликали Захід посилити санкції відносно РФ.

DW розбиралася в тому,  навіщо Кремль ухвалив рішення про спрощення процедури видачі громадянства жителям окупованих територій України, які можливості цей крок відкриває для Росії, які наслідки він може мати для України і якою має бути реакція Києва.

Указ Путіна як засіб тиску на Зеленського

Точне число громадян України, яких може торкнутися указ Путіна про полегшену видачу російських паспортів, невідоме. На непідконтрольних Україні територіях Донбасу проживає як мінімум 2,5 мільйона людей, каже глава представництва міжнародної гуманітарної організації Geneva Call в Україні Варвара Пахоменко. А за даними прикордонної служби України, лінії розмежування між підконтрольними і непідконтрольними територіями щомісяця перетинають в обидві сторони більше одного мільйона осіб.

Указ про спрощення видачі паспортів жителям самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" був підписаний Путіним через три дні після виборів в Україні нового президента. І українські, і російські експерти сходяться на думці, що цей крок Кремля можна розцінювати як демонстрацію сили і спробу тиску на Володимира Зеленського. "Росія застосовує механізм тиску, шантажу і ультиматуму, - вважає голова правління українського Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. - Кремль хоче відразу притиснути нового українського президента та його команду, щоб він реагував на вимоги Росії. Це така тактика: спочатку вдарити, а потім, можливо, пом'якшити дії".

Москва створює майданчик для переговорів з новим українським президентом, упевнений експерт Московського центру Карнегі Костянтин Скоркін. Причому дії Кремля дозволяють припустити, що ці переговори російське керівництво має намір вести з позиції сили. "Зеленський виступив із заявами про те, що хоче закінчити війну на Донбасі, і, в принципі, його перемога на виборах означає, що запит на мир в суспільстві досить великий, - каже експерт. - Тому Росія каже: "Хочете миру - можемо домовитися, але на наших умовах".

Підготовка Росії до військової агресії?

Чи можна вважати указ Кремля підготовкою до відкритого військового вторгнення на територію України? Завідувач відділу новітньої історії та політики Інституту історії України Національної Академії наук України Георгій Касьянов вважає такий розвиток подій малоймовірним. Формально, за його словами, ця можливість існує - зокрема, саме за подібним сценарієм розвивався військовий конфлікт в Південній Осетії, - але фактично Росія не зацікавлена в інтервенції на Донбасі. "У випадку з анексією Криму - при всіх економічних санкціях Заходу - можна говорити про те, що ця тема негласно винесена за дужки. Але якщо Росія позначить свої претензії на материкову територію, яка в усьому світі вважається територією сучасної України, наслідки в міжнародному плані можуть бути зовсім іншими, і питання в тому, чи потрібно це Путіну", - зазначає історик.

З Касьяновим згоден і Костянтин Скоркін. Відзначаючи схожість з діями Росії в Південній Осетії, Абхазії та Придністров'ї, він говорить про те, що "ДНР" і "ЛНР" - це фактично чергові невизнані республіки, адміністрації яких тісно пов'язані з Росією. А видача населенню цих регіонів російських паспортів остаточно закріпить теперішній статус-кво. "Паспорти - це фактор стримування, гарантія того, що Україна не спробує якось змінити ситуацію. Це попередження, що Росія завжди може захистити своїх громадян, застосувавши силу", - міркує Скоркін.

Як повинен реагувати Київ

Як слід реагувати Україні на дії Кремля? По-перше, засудити ці кроки, а по-друге, - звернути увагу світової громадськості, в тому числі і в рамках переговорних процесів, і в міжнародних судах, на те, що дії Кремля - це, нехай і опосередковане, але підтвердження окупованого статусу територій Донбасу, вважає політолог Володимир Фесенко. За його словами, якщо Росія видає паспорти на чужій території, то фактично це означає, що вона її контролює.

Георгій Касьянов також вважає, що указ Кремля фактично підтверджує тезу про те, що Росія управляє на окупованих територіях Донбасу усіма процесами і в даному випадку тільки підсилює там свою присутність: "Крилата фраза "Нас там немає" миттєво перетворюється на міф. Тепер "Нас там є", тому що Росія відкрито роздає паспорти українським громадянам на Донбасі".

Україна ні в якому разі не повинна заявити про те, що жителі непідконтрольних Києву територій Донбасу, які отримають російські паспорти, відразу ж втратять українські, підкреслює Касьянов. "Україні потрібні якісь серйозні символічні та практичні дії, які продемонстрували б, що країна вважає тих, хто опинився на території самопроголошених "ДНР"/"ЛНР", своїми громадянами", - говорить учений. Протягом останніх років політика і риторика Києва були спрямовані на відчуження жителів Донбасу, які опинилися на зайнятих територіях, і цю політику необхідно терміново міняти, упевнений український політолог.

"Україна несе відповідальність за своїх громадян"

Главу місії Geneva Call в Україні Варвару Пахоменко турбує, що люди, які живуть в зоні збройного конфлікту, відчувають серйозні проблеми з доступом до базових гуманітарних сервісів. Головна причина - складність при перетині лінії розмежування між підконтрольними і непідконтрольними територіями Донбасу. "Існують лише п'ять пунктів пропуску, при цьому в Луганській області - тільки один, люди змушені стояти там годинами. За перші два місяці 2019 року в чергах померли 14 осіб", - розповідає вона.

За словами Пахоменко, пенсіонери, люди, які страждають на  певні захворювання, інваліди не можуть отримати пенсії або медичну допомогу на підконтрольній Україні території. "Оформлення будь-яких документів, свідоцтв про смерть або про народження, закордонні паспорти - для ряду жителів непідконтрольних Україні територій всі ці питання просто неможливо вирішити через складнощі з перетином лінії контакту", - відзначає міжнародна експертка.

Українська влада повинна зробити все можливе, щоб полегшити життя своїх громадян, які стали заручниками військового конфлікту, який триває вже п'ять років, вважає Варвара Пахоменко. "Гарантія доступу до базових гуманітарних сервісів, гуманітарних потреб є зобов'язанням всіх сторін конфлікту, але турбота про власних громадян - цей обов'язок, звичайно, залишається на українській владі", - впевнена вона.

Що кажуть про указ Путіна в Німеччині

З точки зору директорки берлінського Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOiS) Ґвендолін Зассе (Gwendolyn Sasse), указ Путіна перетворює практику, яка давно існує, на офіційну російську політику. Головна мета указу Кремля, за її словами, - це підкріпити зазіхання Росії на контрольовані сепаратистами регіони Донбасу.

Разом з тим сам факт спрощення процедури отримання російських паспортів не слід ототожнювати з переважною орієнтацією місцевого населення на Росію, вважає Зассе. Наприкінці березня ZOiS провів повторне опитування жителів самопроголошених "ДНР" і "ЛНР". З'ясувалося, що і на територіях, які не контролюються Києвом, більшість населення, як і раніше, хоче залишатися з Україною. "Мати ж два паспорти буде для частини місцевого населення свого роду страховкою, що забезпечує в неспокійній ситуації певний ступінь гнучкості", - вважає вона.

Експертка берлінського фонду "Наука і політика" (SWP) Сюзан Стюарт (Susan Stewart) вважає, що поява указу Путіна відразу після президентських виборів в Україні - це погроза Зеленському, прозорий натяк РФ на готовність до більш рішучих кроків, щоб відстояти свою сферу впливу на Сході України. Рішення роздавати російські паспорти жителям "ДНР" і "ЛНР" Стюарт розглядає як продовження російської політики на "заморожування" конфліктів на пострадянському просторі, який Кремль вважає зоною свого впливу.