Розмаїття німецької мови на виставці у Києві

Усіх, хто цікавиться німецької мовою, вивчає її або викладає, Ґете-Інститут запрошує відвідати інтерактивну й мультимедійну виставку «Говоримо німецькою». Серед відвідувачів – багато учнів, переважно зі шкіл з поглибленим вивченням німецької з Київщини, Сумщини, Вінничини. Приходить також чимало студентів, які вивчають німецьку філологію.

Одна з них, студентка Київського Національного лінгвістичного університету (КНЛУ) Марина Михайленко, влаштувалася на виставку на роботу, аби отримати практику спілкування німецькою, адже саме цією мовою проводяться екскурсії. Марина зауважує, що на виставці не лише можна довідатися багато цікавих фактів про Німеччину і німецьку, але й подано цю інформацію так, що навіть у незацікавлених з’явиться інтерес до мови. Екскурсії проходять не у формі розповіді-монологу, а одразу відбувається обмін думками з відвідувачами.

Від мови братів Грімм до молодіжного сленгу

Ще один гід на виставці, студент Сергій Куренков так описує особливості експозиції: «Наскільки знаю, в Україні такої інтерактивної мультимедійної виставки ще не було. Тут дозволено не лише ходити від стенду до стенду, але й можна самому щось покрутити, відкрити, вмикнути. На сенсорних екранах можна обрати собі тему, послухати, приміром, німецькі діалекти тієї чи іншої федеративної землі. Тобто родзинок вистачає».

Послухати можна не лише пересічних мешканців ФРН, алей й німецьких політиків, письменників. Є також цілий стенд, присвячений інтеграції німецької мови. На виставці можна почути інтерв’ю людей з різних країн і відповідно з різними акцентами – з Хорватії, Конго, Туреччини. «Вони розповідають про своє враження від Німеччини. Ось хлопець з Конго розповідає, що йому важко розмовляти з людьми, які приїхали з Африки, бо він дуже погано розуміє мову, яка поширена в Конго. Настільки сильно він вжився у німецьке суспільство, що відчуває себе вже німцем», - каже Сергій.

Виставка розроблена і створена фондом «Будинок історії Федеративної Республіки Німеччина» у співпраці з Ґете-Інститутом. Як розповіла Deutsche Welle координатор виставки Наталія Жданова, близько 500 експонатів дають можливість відвідувачам познайомитися з німецькою мовою, відчути її красу, багатогранність, виразність та здатність перевтілюватися. Координаторка пишається виставкою: «Від словника братів Грімм через оригінальне видання «Вертера» Ґете до брошурок від видавництва «Reclam» з ілюстраціями, зробленими школярами на заняттях, від сучасного молодіжного сленгу через короткі SMS-повідомлення до численних відео й аудіоекспонатів - завдяки всьому цьому оживає мова буднів, літератури, реклами, політики та молоді».

Сучасні трансформації і запозичення

Виставка знайомить з трансформацією німецької мови, починаючи з 60-х років минулого століття і донині. На ній показано, як молодіжна культура змінюється і відповідно з’являються нові вирази. «Приміром, слово «Lungenbrötchen» дослівно перекладається, як «легені» і «булочка», - розповідає гід Сергій Куренков. - Але означає воно «саморобна цигарка, косячок». Також у сучасній німецькій мові зустрічається багато англіцизмів. Наприклад, слово «handy» означає німецькою «мобільний телефон», але походить з англійської».

На його погляд, відвідувачів виставки зацікавлює передусім те, що можна протягом всієї екскурсії бути активним. «Спілкуємося, перевіряємо їхні знання німецької, ставимо різні питання. Наприклад, яка фраза німецькою найвідоміша? Відповідають різне! Починаючи від «Ich liebe dich» - «я люблю тебе» до «Hände hoch!», що означає «руки вгору!». Насправді ж, каже Сергій, найпопулярнішим німецькою мовою вважають вираз «Ich bin ein Berliner», що означає «я - берлінець», який президент США Джон Кеннеді сказав 1963 року, коли перебував з офіційним візитом у Берліні.

«Саме завдяки німецькій мові українська збагатилася такими словами, як «шлагбаум», «дах» («dach»), «цегла» («ziegel») та багато інших, які прийшли до нас з Німеччини», - каже Сергій. Виставка «Говоримо німецькою» буде демонструватися до 18 березня в галереї «Дім Миколи», що в Київському Палаці для дітей та юнацтва.

Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Христина Ніколайчук