Різдвяний ярмарок у Нюрнберзі

Немовля Христос запрошує усіх до Нюрнберзького різдвяного ярмарку. Цю роль виконує юна мешканка міста. Завороженими очима спостерігають діти за цим дійством. У немовляти на голові золота корона. Білі кучері спадають на оздоблене зірками вбрання. Щоб насолодитися цим видовищем дорослі і діти чекають більше години.

Змагання яток

Дітлахи затискують у долонях аркуші, на яких написано, який саме подарунок вони хочуть отримати на Різдво. Дехто мріє одразу про багато подарунків. «Я собі побажав конструктор Lego, вертоліт і машинку з дистанційним управлінням», - розповів семирічний хлопчик. Все це не знайдеш у дерев'яних кіосках нюрнберзького різдвяного ярмарку. Тут продають лише традиційні іграшки, виготовлені з дерева, металу або скла.

Усі 155 дерев’яних яток є абсолютно однаковими і водночас кожна є унікальною. Адже всі по-різному оздоблені, всі пропонують різний крам. Червоні, золоті та срібні ялинкові прикраси, свічки, вертепи та багато іншого. Пластикові гірлянди, так само, як і занадто гучна різдвяна музика заборонені. Але зусилля і креатив продавців винагороджується. Починаючи від 1981 року, місто відзначає особливою премією найкрасивішу будку.

Атракціон для іноземців

Найбільше різдвяний ярмарок вражає іноземців. «Цей різдвяний ринок є всесвітньо відомим і одним з найкращих у Європі. Ми вже придивилися тут багато речей, які хочемо купити. Тут багато традиційних товарів, як, наприклад, декоративні дерев'яні вироби. Але всі ці речі є набагато кращими, ніж ті, що в мене вдома», - поділилася своїми враженнями жінка з Великобританії.

Запах смажених сосисок і прянощів - неодмінний атрибут різдвяного ринку. На кожному кроці можна побачити людину з чашкою смачного теплого глінтвейну в руках. Виразна медова нота традиційного нюрнберзького різдвяного пряника є теж дуже помітною.

Кухлі для глінтвейну теж колекціонують

Для багатьох туристів, а особливо для тих, хто завітав сюди вперше, прогулянка різдвяним ринком стає справжньою пригодою, сповненою несподіваних вражень і свіжих відчуттів. Інша справа - мешканці міста, які щороку споглядають і куштують одне й те саме. Чи заходять вони сюди взагалі? «Глінтвейн - він щороку однаковий на смак, - зауважив один чоловік, який проходив повз ярмарок. - Ми збираємо з 1992 року кухлі для глінтвейну. Тож, ми щороку приходимо сюди. Але єдиний раз, коли ми це робимо, це – день відкриття. Потім ми вже сюди не заходимо». (нн)