Рік роботи групи радників: Іван Міклош про причини гальмування реформ в Україні

За підсумками першого року роботи Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні її співголова Іван Міклош розповів у інтерв'ю DW про перші успіхи реформування держави та про шанси надолужити згаяний час.

Deutsche Welle: Наскільки Стратегічній групі радників з підтримки реформ в Україні (SAGSUR), співголовою якої Ви є, вдалося допомогти Україні досягти успіхів увтіленні реформ? Чи можна говорити про позитивні результати?

Іван Міклош: Після Євромайдану 2013-2014 років Україна вперше за роки своєї незалежності рухається у правильному напрямку. Є цілком певні досягнення з макроекономічної стабільності, дерегуляції та боротьби з корупцією. Ще одним досягненням я би назвав запровадження електронної системи державних закупівель Prozorro. Успіхи є, але є й можливості швидше рухатися в цьому напрямку.

У перші роки незалежності України Deutsche Bank оцінював її шанси на трансформацію як найкращі серед усіх пострадянських країн. Але було втрачено багато часу, і тепер слід якнайскоріше впроваджувати всі реформи одночасно, як ми це робили свого часу в Словаччині.

У своїхпублічних виступах Ви хвалите роботу Валерії Гонтаревої на посаді голови Національного банку України (НБУ). Це викликає несприйняття в частини Ваших слухачів, бо в Україні її діяльність частіше критикують, аніж схвалюють. На чому ґрунтується Ваша позитивна оцінка?

Гонтарева справді була на своїй посаді однією з найбільших реформаторів. Досягнення Нацбанку за її головування - це одне з найбільших досягнень України за останні роки. Нацбанк домігся запровадження контролю над банківським сектором і закриття близько 80 банків, які були одним із найбільших джерел корупції в Україні. Тепер для іноземних інвесторів дуже важливо, хто стане наступним головою НБУ. Найважливіше, на мою думку, продовжувати забезпечення макроекономічної стабільності.

Чи бачите Ви успіхи державного керівництва вборотьбі з корупцією?

Один успіх я вже назвав. Другим кроком стала дерегуляція енергетичних тарифів урядом Володимира Гройсмана. Тут було чи не найбільше джерело величезної корупції, збагачення та посилення впливу олігархів. Ці дві реформи - контроль банківського сектору та дерегуляція енергетичних тарифів - стали найбільшими кроками у справі скорочення простору для корупції в Україні.

Я розумію, що це може виглядати, як непопулярні рішення. Але коли я був прем'єром Словаччини і ми втілювали реформи в моїй країні, більшість населення також не схвалювали наших дій. Аналогічно було із реформами, які впроваджував у Польщі Лєшек Бальцерович. Щоби бути реформатором, слід мати лідерські якості та сміливість іти на непопулярні кроки. А також докладно пояснювати громадянам сутність цих реформ. Цього дуже бракує в Україні. Але це вкрай необхідно, щоби протистояти політичним популістам, які є в кожній державі.

Now live
02:11 хв
Усі сюжети | 02.01.2017

Топ-5 реформаторських новацій у 2017 році

Рік тому в інтерв'ю DWВи навели цілий список реформ, які Ви були готові підтримувати силами групи радників SAGSUR. У яких із цих напрямків стався найменший прогрес?

Це, перш за все, приватизація державних підприємств. В Україні й досі є більше трьох тисяч державних підприємств, і у справі їхньої приватизації немає жодних результатів. Вони залишаються третім великим джерелом корупції. По-друге, це лібералізація ринку землі. Іноземним інвесторам не зрозуміло, чому в Україні є власники землі, але вони не можуть вільно продавати і купувати земельні ділянки. Я також вважаю, що слід мати більше прогресу в енергетичній політиці та у верховенстві права і створенні незалежного суду.

Які причини гальмування цих реформ? Уряд не прислухається до Ваших рекомендацій?

Однією із причин неуспіху приватизації є те, що Фонд державного майна майже нічого для цього не зробив. А вплив держави на цей фонд дуже обмежений. Друга причина, це дійсно обмежена співпраця між урядом та парламентом у межах парламентсько-урядової коаліції. У Верховній Раді до неї входили п'ять партій - конституційна більшість! Але, фактично, за ініціативи створеного цією коаліцією уряду послідовно голосували лише три фракції. У результаті законодавчу підтримку за 2015 рік мали лише 37 відсотків урядових реформаторських ініціатив. Третя причина - не всі міністри уряду є бійцями за реформи. А за реформи треба боротися! Боротися проти тих інтересів протилежної сторони, яка не хоче втілення перетворень.

Хто належить до цієї сторони? Хто опирається реформам?

Ті самі, хто свого часу опирався реформам у Словаччині. Це так звані "червоні директори", які контролюють державні підприємства, а також олігархи. Вони зацікавлені в подальшому існуванні рентної економіки і лише шукають забезпечення ринків збуту своєї продукції через політичні зв'язки та монополізацію ринків. Це суперечить інтересам не лише українського суспільства, більшість якого хоче реформ. Це суперечить ще й інтересам нового українського бізнесу, який сповідує ідеали прибуткової економіки і прагне конкурентного ринку, рівних умов для всіх та отримання доходу без зловживань своєю наближеністю до влади і монопольних позицій. У Словаччині саме нові незалежні асоціації роботодавців стали потужними союзниками реформ, системних змін в економіці, і допомогли нашому уряду в боротьбі з "червоними директорами" та олігархами.

Now live
02:04 хв
Усі сюжети | 17.06.2016

Як автор польського "економічного дива" реформує Україну?

Які вимоги Майдану виконані через три роки?

Україна - це Європа

21 листопада 2013 року українці вийшли на Майдан, виступаючи проти політики тодішнього президента України Віктора Януковича, який відмовився підписувати угоду про асоціацію з Євросоюзом. Протести закінчилися зміною влади, і в березні 2014 року Україна підписала політичну частину угоди про асоціаці, а в червні - економічну. Але через позицію Нідерландів процес ратифікації угоди досі заблокований.

Які вимоги Майдану виконані через три роки?

"Тайговому союзу - ні"

Протестувальники вимагали від Віктора Януковича відмовитися від інтеграції країни до Митного союзу ЄврАзЕС, куди Україну запрошував президент Росії Володимир Путін. Після перемоги Майдану офіційний Київ відмовилися від цієї ідеї, але за даними опитування соціологічної групи "Рейтинг", проведеного 28 вересня - 7 жовтня 2016 року, 19 відсотків українців досі виступають за вступ до Митного союзу.

Які вимоги Майдану виконані через три роки?

Гасло "Банду геть" усе ще актуальне

Під час протестів 2013-2014 років українці об'єдналися, вимагаючи перезавантаження влади, яка загрузла в корупційних скандалах і злочинних махінаціях. Частково це вимога була задоволена. Влада в країні змінилася, але в Україні досі викривають корупційні дії - тепер нових чиновників.

Які вимоги Майдану виконані через три роки?

Дострокові вибори відбулися

Найбільше претензій у мітингувальників на Майдані було до тодішнього президента Віктора Януковича і його так званої "сім'ї", яких звинувачували в розкраданні держвласності та узурпації влади. Під час протестів мітингувальники вимагали імпічменту президента і розпуску парламенту. Ця вимога була задоволена. Після втечі Януковичаз країни пройшли дострокові президентські і парламентські вибори.

Які вимоги Майдану виконані через три роки?

Своїх не залишати

Під час протестів на Майдані силовики затримали понад 200 активістів. Проти більшості з них були порушені кримінальні справи, які в судах закінчувалися обвинувальними вироками. Соратники затриманих домагалися їхнього звільнення, протестуючи під стінами СІЗО і захищаючи їх у судах. Після перемоги Майдану всі політичні в'язні були випущені на свободу.

Які вимоги Майдану виконані через три роки?

Правоохоронці під контролем

Протестувальники також вимагали контролю над правоохоронними органами і розформування спецпідрозділу "Беркут". Навесні 2014 року "Беркут" розформували, проти кількох колишніх керівників підрозділу було порушено кримінальні справи. Українську міліцію перейменували на поліцію, провівши чистки в рядах правоохоронців. З нуля була створена патрульна поліція, якій зараз довіряє 42,6 відсотка українців.

Які вимоги Майдану виконані через три роки?

Змінити систему поки не вдалося

Активісти вимагали системних змін у країні. Після приходу "постмайданной" влади під тиском міжнародних партнерів в Україні почалися реформи. Прогрес є в створенні інституцій, які повинні боротися з корупцією, проведенні державних тендерів, децентралізації влади, контролі над правоохоронною системою. Утім, досі не проведені масштабні судова і медична реформа, в країні процвітає корупція.

Підпишіться на нас