Саміт ОБСЄ: безрезультатність через позицію Росії

Від саміту 56 країн-членів ОБСЄ, що завершився вранці у п’ятницю (за місцевим часом) у казахській Астані, очікували ухвалення конкретного плану дій для посилення миротворчої ролі організації в світі. Однак ці очікування не виправдалися. У підсумку зустрічі було ухвалено Астанінську декларацію ОБСЄ, яка має дуже загальний характер.

Каменями спотикання на шляху до ухвалення конкретного плану дій для посилення ОБСЄ виявилися так звані «заморожені конфлікти». Передусім ідеться про придністровський конфлікт у Молдові, напруження між Росією та Грузією через Абхазію та між Вірменією й Азербайджаном через Нагорний Карабах.

Росія проти, єдиний прорив – за Білоруссю

Країнам ОБСЄ не вдалося дійти спільної позиції щодо цих конфліктів, передусім тому, що Росія не погодилася на те, щоб у підсумковому документі наголошувалося на непорушності цілісності території Грузії й взагалі згадувався хоча б один із «заморожених конфлітків».

Щоправда, відсутність конкретних рішень не завадила організатору саміту – казахському президенту Нурсултану Назарбаєву – говорити про великий успіх зустрічі. Назарбаєв назвав саміт «історичною подією для всієї ОБСЄ». Тим часом на Заході говорять про фактичний провал саміту. Єдиним «проривом» оглядачі називають задекларовану під час саміту в Астані готовність Білорусі відмовитися від запасів плутонія, який може бути використаний для будівництва атомної зброї.

Леся Юрченко / rtr/dpa/ap/afp
Редактор: Тетяна Бондаренко