Курц скеровує зусилля ОБСЄ на зміцнення перемир'я на Донбасі

Під час візиту до Києва міністр закордонних справ Австрії, яка головує в ОБСЄ, Себастіан Курц обговорив зі своїм українським колегою Павлом Клімкіним ситуацію, що склалася після анексії Криму Росією, і проблему звільнення українських полонених. Але найбільше уваги міністри приділили війні на Донбасі та зусиллям ОБСЄ зі встановлення миру в регіоні. 

Термінологічні розбіжності

Спільна прес-конференція Себастіана Курца і міністра закордонних справ України Павла Клімкіна 17 січня продемонструвала різницю трактування дипломатами подій і ролі ОБСЄ на Донбасі. Клімкін вживав словосполучення "російська агресія", натомість Курц -дипломатичне слово "конфлікт". Український міністр говорив про необхідність "примусу Росії до виконання мінських угод" та про озброєну місію ОБСЄ, яка би цілодобово контролювала режим припинення вогню, а також постачання зброї і переміщення військових через неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону. Курц обмежився словами про збільшення чисельності спостерігачів та надання їм додаткових технічних можливостей.

Курц зазначив, що він не бачить простого і скорого вирішення конфлікту на Донбасі. Водночас він закликав крок за кроком наближатися до цього. "Одні з головних наших пунктів - досягти перемир'я, вирішити питання розведення сторін та відведення важких озброєнь. Багато людей в зоні конфлікту потерпають, і ми будемо під час свого головування в ОБСЄ адвокатом цих людей, намагатимемося поліпшити їхню ситуацію хоч трошки", - сказав австрійський міністр. 

Відповідаючи на запитання журналістів щодо обговорення з Клімкіним проблеми звільнення полонених та заручників, Курц назвав її надзвичайно складною і такою, що потребує залучення всіх учасників конфлікту. "Ми намагаємося робити це на різних рівнях, щоби досягти певного внеску в у вирішення цієї проблеми. Але для цього необхідна згода різних сторін", - зазначив Курц. 

Скептичні очікування

Ці слова австрійського міністра викликали критичну реакцію з боку опитаних DW експертів. Перший посол України в Росії Володимир Крижанівський скептично поставився до переговорів за участі лідерів бойовиків Донбасу. "Я не можу назвати позитивом переговори з маріонетковими режимами Москви. Це терористи, а з терористами не варто провадити жодних переговорів", - вважає кадровий український дипломат.

Військовий експерт Олег Жданов в інтерв'ю DW визнав, що взагалі не очікує прогресу у переговорах Заходу з Росією щодо жодних аспектів війни на Донбасі. Його не задовольняє статус Росії в нормандському форматі та на інших міжнародних зустрічах, коли Москва позиціонує себе як мирну державу, що має ініціативи з урегулювання воєнного конфлікту. "Це розмови глухого з німим, бо насправді Росія є стороною конфлікту. Адже на Донбасі є російські найманці, які підписали через російські військкомати контракти з новосформованими російськими частинами з шевронами невизнаних "народних республік". А також близько десяти тисяч регулярного російського війська", - сказав Жданов.

Перешкоди з обох сторін

У Європи можуть виникнути серйозні проблеми з фінансуванням збільшення чисельності спостережної місії на Донбасі та укомплектування спостерігачів додатковими засобами контролю, переконаний Жданов. "Перше питання, що тут виникне, - хто буде за все це платити. Я не думаю, що в часи, коли європейські інституції ретельно рахують і намагаються скоротити всі свої видатки, ми можемо очікувати на беззастережну підтримку ініціатив з посилення спеціальної спостережної місії ОБСЄ на Донбасі", - вважає експерт. 

На думку Жданова, відповідальним за затягування конфлікту на Донбасі і за страждання мирного населення в зоні зіткнення є не лише агресор, а й на офіційний Київ. "Офіційно це досі зона антитерористичної операції, яка не проголошена Україною зоною гуманітарної катастрофи", - нагадав Жданов.