Сектор Ґаза: слід чекати третьої інтифади?

У коментарях на зовнішньополітичні теми значну увагу присвячено евакуації єврейських поселень з cектору Ґаза. Крім того, преса багато пише про Всесвітній день католицької молоді, що розпочався в Кельні. Про ситуацію на Близькому Сході у датській газеті POLITIKEN з Копенгагена читаємо:

Евакуація єврейських поселень з cектору Ґаза – це не великий стрибок, а середньої величини крок на шляху до миру. На перший погляд, цей процес означає низку переваг для палестинців. Утім, якщо придивитися, то стає очевидним, що ситуація може набути вибухонебезпечних обрисів. По-перше, Ґаза – це ще не початок самостійної держави. По-друге, радикальний палестинський рух „Хамас” присягнув продовжити свою боротьбу. Тож попри те, що помірні сили з обох сторін конфлікту останніми роками змушені були діяти за дедалі складніших обставин, тепер мало що вказує на те, що майбутнє для них виглядатиме краще, - прогнозує датська POLITIKEN.

Впливова австрійська DER STANDARD з Відня висловлює таку думку:

Справедливо непокоїтися, як ситуація розвиватиметься далі. Багато хто побоюється, що якщо після виходу з cектора Ґаза не розпочнеться політичний процес, звершенням якого стала б побудова палестинської держави, то слід чекати третьої інтифади, що принесе ще більше крові ізраїльтянам та палестинцям. (...) Але цей шанс, який нині є, не можна викидати на вітер: крок Ізраїлю є одностороннім, однак не стоїть на заваді співпраці з палестинськими установами, - констатує австрійська DER STANDARD.

На цю ж тему швейцарська газета LE TEMPS з Женеви зауважує:

Що робитиме Аріель Шарон після цього? Це, вочевидь, залежатиме від обставин, за яких відбудеться евакуація. Як довго ще громадська думка формуватиметься під впливом зображень, як поселенці приковують себе до своїх будинків у cекторі Ґаза чи підривають автобуси? Ніхто цього не знає. Але головне питання – це не результат, а причини ізраїльсько-палестинського конфлікту. У межах кордонів міжнародно визнаної ізраїльської держави ізраїльтяни є в себе вдома. Поза цими кордонами вони мешкають нелегально у своїх сусідів, - підкреслює швейцарська LE TEMPS.

До іншої теми. Німецька газета NEUE WESTFÄLISCHE з Білефельда пише про Всесвітній день католицької молоді:

Це свято засвідчує, що про Бога ще не забули. Воно також засвідчує, що інституції церкви мають шанс на виживання, якщо вони широко відчинять свої двері для вимог та інтересів молоді. Папа Бенедикт XVI, здається, це усвідомив, кажучи, що він хотів би виступити проти точки зору, що християнство складається лише з заповідей та заборон. М’якість замість суворості, довіра замість погроз – якщо це кредо стало б програмою німецького Папи, то надії на оновлення церкви зросли б, - сподівається NEUE WESTFÄLISCHE.

Французька газета LE FIGARO з Парижа вважає:

Ця перша поїздка до Кельна на Всесвітній день католицької молоді через приблизно чотири місяці після свого обрання є для Папи Бенедикта XVI своєрідним випробуванням. Його попередник Іван Павло ІІ, втіливши у життя ідею Всесвітніх днів католицької молоді, потрапив у саме яблучко. Чи знайде Бенедикт правильні слова? Його перевага, що Німеччина – його батьківщина. Папа, який свого часу проти своєї волі був членом „гітлерюґенд”, має намір відвідати в Кельні синагогу. Його слова та жести набуватимуть сильного символічного значення, - коментує LE FIGARO.

Німецька DRESDNER NEUESTE NACHRICHTEN продовжує тему:

Навіть під час такого піднесеного благочестивого свята на Рейні з його насиченою програмою та великою кількістю паломників не перестаєш думати про нерозв’язані проблеми церкви – від ставлення до абортів до питання про целібат. Багато молодих християн вже не чекають на нові відповіді з Ватикану, а вибудували собі нову релігію з компромісами для усіх життєвих ситуацій, - читаємо в DRESDNER NEUESTE NACHRICHTEN.

Наостанок – коментар берлінської газети WELT про оголошення умов повторного продажу меткомбінату „Криворіжсталь” в Україні:

Український уряд, що постав з „помаранчевої революції”, хоче цим аукціоном засвідчити, що протиправні приватизаційні процеси минулого перевіряються і в разі потреби оголошуються недійсними. „Криворіжсталь” має покласти початок. А загалом названо близько 30 підприємств, які спершу мають повернути державі, а тоді наново виставити на аукціон. Відтоді в українській економіці панує непевність, бо ніхто не знає, які ще концерни може заторкнути процес реприватизації. Інвестори, які після „помаранчевої революції” перебували в ейфорійному настрої, з огляду на незрозуміле правове становище зайняли обережно-вичікувальну позицію. Економічне зростання, яке ще минулого року становило 12 відсотків, цього року, очевидно, складе лише 6-8 відсотків, - аналізує WELT.