Симпатичний дилетант чи міцний горішок
28 лютого 2007 р.На думку ж політологів, французам зрештою доведеться обирати між дилетантством Сеголен Руаяль та жорсткістю Ніколя Саркозі.
Протягом двогодинної промови у передмісті Парижа перед десятками тисяч палких прихильників, та журналістів Сеголен Руаяль накреслила програму головних змін у державі – головним чином соціальних. Вона пообіцяла, що ці заходи допоможуть зробити Францію країною рівних можливостей для всіх її мешканців. Протягом останніх 3 місяців Соголен Руаяль провела 6 тисяч зустрічей у маленьких містах та селищах з жителями країни, щоб зрозуміти, що хвилює найбільше пересічних громадян. Потім команда Руаяль склала виборчу програму, за допомогою якої вона збирається змінити Францію.
“Чи маємо ми щось сказати світу? Чи можемо ми віддати щось світу? Ви вірите в це, ви хочете цього? Я хочу цього теж!”
Втім, опитування громадської думки свідчать про те, що справи в Сеголен Руаяль ідуть не найкращим чином. В той час, як її головний суперник намагався проштовхнути ідею скорочення податків та створення нових робочих місць для французів, Руаяль подорожувала провінцією та головним чином слухала. Говорить аналітик Ніколя Доміна
“Вона просто зникла. ЇЇ просто не було, коли в самому розпалі було змагання між нею та Ніколя Саркозі.”
На думку аналітика, Ніколя Саркозі використав цей час, щоб консолідувати власний табір. Тепер він перебуває у нападі, а Сеголен Руаяль залишилося лише захищатися. Вона ще може надолужити втрачене, але для цього їй потрібно робити якомога менше помилок. Втім, з самого початку передвиборчого змагання Сегоден Руаяль не зовсім адекватно реагувала на деякі проблеми, в першу чергу з розділу зовнішньої політики. Вона висловлювала захоплення швидкістю судочинної системи Китаю, погоджувалася з організацією “Хезбола”, що політика США нагадує нацистську, а канадським журналістам розповідала, що підтримує відділення Квебека. П”єр Лелюш – депутат французького парламенту та радник Ніколя Саркозі, говорить, що все це не може не викликати занепокоєння.
“Вона не знає скільки у нас атомних підводних човнів. І це за 90 днів до того, як вона збирається покласти свій палець на кнопку. Це дуже непокоїть. В будь-якому разі складається враження, що вона є повним не професіоналом у питаннях зовнішньої політики. А щодо внутрішньої – вона обрала тактику: нехай французи скажуть мені те, що я маю сказати їм.”
Шанувальни Руаяль супроводжують оваціями її ідеї щодо реформування держави. Такі, як збільшення пенсій та мінімальної зарплатні, зведення будинків для безпритульних та виплата безробітним 90 відсотків їхньої останньої зарплатні. Втім критики називають такі плани нереалістичними. Франція нині розділена між тими, хто вважає, що Рояль ставиться до серйозних речей надто поверхово та тими, хто боїться обирати президентом Ніколя Саркозі. Адже йому й досі не вдалося позбутися іміджу жорсткого політика, який він здобув під час приборкання безладдя у передмістях Парижа півтора роки тому. Втім, аналітики говорять, що перша фаза передвиборної боротьби вже позаду і настав час для реальних дебатів між обома кандидатами. Саме вони покажуть, хто з них сильніший.