Ситуація в Іраку: Що далі?

З нагоди четвертої річниці початку війни в Іраку більшість коментарів у європейських газетах присвячено саме цій темі. Так, шведське видання Dagens Nyheter характеризує ситуацію в Іраку як розчарування:

В самому Іраку, в США та й у цілому світі переконалися, що всі попередження, які проголошувалися перед початком воєнної операції, виправдалися, при чому в найгірший спосіб. У цій ситуації годі шукати оптимістичних моментів. Ірак переживає гуманітарну, економічну й політичну катастрофу. Рішення про усунення від влади іракського диктатора Саддама Хусейна воєнним шляхом слід розглядати як найбільшу зовнішньополітичну помилку з часів Другої світової війни. Виведення іноземних підрозділів з Іраку не означатиме кінець проблеми. Більше того, воно може мати зворотній ефект, - переконана шведська газета Dagens Nyheter.

Тему продовжує німецька Thüringische Landeszeitung:

Населення Іраку втратило довіру до міжнародної спільноти. Справді, американські солдати та їхні союзники звільнили країну від кривавого диктатора. Але вони не примирили Ірак, а штовхнули його в суцільний хаос. США програли іракську війну. Щоправда, в Білому домі це ще не визнають. Гіркий підсумок чотирьох років війни: ситуація в регіоні є напруженою, як ніколи раніше. І в цьому винний президент Джордж Буш, - вважає Thüringische Landeszeitung.

Ще одна німецька газета, Westdeutsche Allgemeine Zeitung, підкреслює, що сьогодні американцям в Іраку вже не йдеться про створення зразкової демократичної держави на Близькому Сході:

Залишається одна мета – створити умови для виводу американських військ з Іраку, можливо навіть погоджуючись на те, що країна залишиться в ситуації, близькій до громадянської війни. Нині слід принаймні намагатися не допустити початку багатонаціонального воєнного конфлікту в регіоні. Але й від цих цілей Ірак поки ще дуже віддалений, - констатує Westdeutsche Allgemeine Zeitung.

Як бути далі в Іраку? На це питання намагається відшукати відповідь австрійське видання Der Standard:

Допоки як арабські суніти, так і шиїти вірять, що їм вдасться перемогти в конфлікті, протистояння триватиме. У сунітів є деякі стратегічні переваги, а шиїти перебувають у більшості. Але боротьба за владу між ними відбувається зовсім не за західними уявленнями. Президент США ще поки наважується вимовляти слово „демократія” у зв’язку з Іраком. Але й у Вашингтоні уявлення про майбутнє Іраку вже формулюють по-новому. Він має бути стабільним, мати змогу захищати себе від сусідів, але й не бути загрозою для них, а також державою для всіх іракців. На п’ятому році після початку інтервенції всі стали скромнішими в своїх уявленнях, - переконане віденське видання Der Standard.

Французька газета Le Figaro вважає, що Європа має допомогти США знайти вихід із ситуації:

Загинули 100 тисяч іракців. Три тисячі американців втратили свої життя, а 32 тисячі – повернулися пораненими з іракської війни. Що робити? Що має зробити світ, і що – Європа? Можна за всім спостерігати й радіти, що непричетні до катастрофи. Але так діяти невірно. Стабільність на Близькому Сході має для Європи ще більше значення, ніж для США. Можна піддавати критиці США за те, що вони зайшли в глухий кут в Іраку. Але одного дня європейцям все ж доведеться допомогти американцям знайти вихід з нього, - читаємо у паризькому виданні Le Figaro.

І на завершення огляду – коментар британської газети Financial Times, присвячений піввіковому ювілею підписання Римських угод, які поклали початок Європейському союзові:

Якщо поглянути на розвиток ЄС упродовж такого довгого проміжку часу, то не можна не стверджувати, що це була одна з великих історій успіху, передусім з економічної точки зору. Попри чимало недоліків, які дуже добре задокументовано. Але для того, щоб мати успіх і в наступні 50 років, ЄС має продовжити те, що було почато за минулі півсторіччя. (...) Економічний успіх повинен однак вимірятися не як дотепер у порівнянні із США, а за власними потребами Європи. ЄС потрібна чітко визначена стратегія, щоб досягти збільшення економічного зростання, - радить Financial Times.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко