Скнилівська трагедія

Суд визнав, що у випадку потерпілої родини Міхно були порушені права на чесний суд в розумних часових рамках. Тому присудив у цьому випадку компенсацію у розмірі 3,6 тисяч євро. Натомість суд у Страсбурзі не погодився визнати українську владу винною у тому, що вона не змогла захистити людей під час авіа-шоу, як цього вимагали позивачі.

"Це - добре рішення. Хай і сума не така, на яку ми розраховували. Я вже й не надіялась. Це все - не для мене. Мені вже скоро на "той світ". А от для онучки, яка лишилась сиротою після трагедії – це потрібна допомога," - говорить про рішення суду потерпіла Ніна Міхно. Її онуці Анастасії було 5 років, коли сталась Скнилівська трагедія. Нині вона мало що пам’ятає. В той день вона була на шоу разом з батьками. Дівчинку врятувало те, що вона була всередині виставкового літака, коли поруч пронісся СУ-27, який вбив її тата й маму. Нині про це дівчина розмовляти не хоче. Замість неї говорить її бабуся, яка взяла виховання онуки на себе. "Це болить її. І мене. Але ми йдемо вперед. От Настя зараз в інституті вчиться. Буде хореографом," - розповідає Ніна Василівна. Попри тугу, вона намагається бути оптимісткою. Каже: "Завжди тримала думка, що онуку треба на ноги поставити. Як би тяжко не було". Заради неї оббила не один поріг, щоб присудили компенсацію ще і за маму, бо суд вирішив, що досить лише за батька. 14 років Ніна Міхно ходила по судах, поки не перемогла. "Але з Міноборони прийшов лист, мовляв, зараз війна в країні і грошей на виплату немає", - каже жінка.

Постраждалі не вибачили пілотам і організаторам шоу

Справу Міхно Європейський суд розглянув першою, а загалом позови подали 32 родини. Це лише частина з тих, хто постраждав. Під час трагедії загинуло 77 осіб, декілька сотень отримали поранення. За падіння літака у натовп глядачів до відповідальності притягнули 10 осіб. "Але половину з них звільнили ще до суду, - четверо з них були генералами та людьми, які займали високі посади", - каже Іван Куц, який на Скнилові втратив одразу двох дітей: доньку та сина. Чоловік не може змиритись з тим, що заслуженого покарання не відбув ніхто. Всю вину перекинули на пілота Володимира Топонаря, якому присудили 14 років. "Але Топонар сидів поза тюрмою, а все військове начальство потім пішло на підвищення. Це що, хіба не цинізм влади?" - риторично запитує Іван Куц.

Нині для них з дружиною життя розділилось на двоє: до трагедії і після. "Після – то не життя. Ми старіємо, ми самі, нікому не потрібні. При чому з кожним роком стає все гірше. Я – після інсульту. А подбати про нас немає кому", - каже він. Нині Іван Куц вже пенсіонер. Так як і його дружина. Але його пенсії у розмірі 1400 гривень мало на що вистачає. "Після інсульту витрати більші. А перерахувати пенсії не хочуть. І ніякого соціального статусу нам не дають. Держава вбила наших дітей і кинула: виживайте, як хочете", - каже чоловік.

Лікує свій біль Іван Куц, доглядаючи за капличкою на Скнилівському летовищі, яку побудували у пам'ять про загиблих. Сюди приходять помолитись ті, хто втратив когось в Скнилівській трагедії. Чоловік переживає, що капличку можуть закрити: "Ходять такі чутки, ніби її хочуть знести, бо вона не пасує місту, тобто не складає цінності. Але для нас це - символічне місце. Напевно, в такий спосіб влада хоче змусити нас забути, але це неможливо", - каже Іван Куц.

"Несправедливі виплати"

До Європейського Суду чоловік не подавав, бо не вірив, що можна чогось добитися. Хоча розуміє тих, хто подав. "Не було справедливості. Люди хотіли, щоб їхні жертви оцінили так само, як громадян Росії та Ізраїлю, яким, за збитий українськими військовими літак над Чорним морем виплатили по 200 тисяч доларів", - каже Іван Куц. А страждання українців, каже, оцінили кого в 20 тисяч гривень, кого в 100 тисяч гривень. Завдяки рішенню Європейського суду з прав людини потерпілі можуть отримати в кілька разів більше, хоча це залежатиме від кожної конкретної справи, тому і суми можуть бути різними. За словами Івана Куца, це і було одним із мотивів, чому українці поскаржились в Страсбург.

Хоча претендувати на компенсацію можуть лише ті родини, які подавали до ЄСПЛ. Інші постраждалі претендувати на відшкодування не можуть. "Це неможливо, бо кінцеві рішення українських суддів приймались у 2006 році. У людей було шість місяців після цієї дати, щоб поскаржитись в Європейський суд. Якщо вони цього не зробили тоді, то, відповідно, і зараз не зможуть," - пояснює адвокат Дмитро Гудима.

Але він звернув увагу на ще один нематеріальний наслідок цієї справи. Він важливий для всіх українців. Досі не існувало законодавства, яке б регламентувало проведення в Україні подібних авіа-шоу. Тепер, за словами адвоката, його розробили і проведення таких масових заходів має відбуватись за правилами. І літаки на шоу над головами глядачів більше не літатимуть.