Скільки коштує зберегти природу?

Першим це зробив відомий британський економіст Ніколас Стерн. Провівши масштабне дослідження, учений дійшов такого висновку: протидіяти глобальному потеплінню – дороге задоволення для людства. Але не протидіяти – обійдеться ще дорожче.

А в скільки обійдеться пасивність у збереженні природного розмаїття? За цим сухим науковим терміном ховається вибір між життям и смертю: тварини, рослини, риби, птахи – 150 їхніх видів щодня зникають назавжди. Вимирають. Минулі два тижні в колишній столиці Німеччини проходила конференція ООН, присвячена цій темі. У рамках конференції було представлено доповідь про ні багато, ні мало – вартість збереження природи. Підрахувати її не просто, але вчені та економісти таки змогли.

Рахунок на мільярди євро

Дослідження провели на замовлення міністерства захисту довкілля Німеччини та Європейського союзу. Запитання, які ставили політики перед ученими, озвучив міністр захисту довкілля ФРН Зігмар Габріель:

«Для наших дітей та онуків важливе, що буде в далекому майбутньому. Тому ми запитуємо: скільки коштує біологічне розмаїття? Які економічні втрати може принести його зменшення або знищення? Які додаткові фінансові інструменти ми знайдемо для того, щоб збереження природи було таким же вигідним, як і її використання?»

Сьогодні перші відповіді на ці питання отримано. Їх знає Паван Сухдев, експерт з глобальних ринків, який працює на німецький «Дойче банк» в Індії. Саме він керував дослідженням. Відповідь Сухдева однозначна: лише втрата лісів коштує шість відсотків валового соціального продукту в світі. Це близько двох мільярдів євро.

Сильний удар по бідних

Ці витрати ляжуть передусім на плечі бідних. Скажімо, якщо через 40 років стане неможливою комерційна риболовля, це матиме трагічні наслідки для бідних на планеті. Говорить Паван Сухдев:

«Це не просто питання 100 мільйонів доларів у вигляді доходу, якого бракуватиме, 27 мільйонів робочих місць, які буде втрачено у рибній промисловості. Це в першу чергу втрата джерела важливих тваринних протеїнів для мільярда людей в країнах, що розвиваються. Це суттєво. Тому ми кажемо: якщо втрата біологічного розмаїття та екосистем триватиме, досягти цілей ООН по боротьбі з бідністю на планеті не вдасться. Якщо ми хочемо, щоб бідність залишилася в минулому, біологічне розмаїття повинно залишатися і в майбутньому».

Навіщо хімікати, якщо є птахи?

Маленький крок на шляху до цього було зроблено на конференції в Бонні. 34 компанії підписали ініціативу щодо захисту біологічного розмаїття. Серед них – одна всесвітньо відома фірма-виробник канцелярських товарів. Для виробництва олівців їй потрібна деревина, яку вона купує в Бразилії. Але фірма дбає про нові насадження, щоб деревина не зникла зовсім. Розповідає представник компанії Джайро Кантанеллі:

«Я думаю, що природне розмаїття допомагає і планеті, й бізнесу. Наприклад, у наших лісах у Бразилії багато мурах. Це погано для лісу. Але у лісах багато птахів, які їдять мурах. Тому нам не потрібні хімічні речовини для знищення мурах. Від цього подвійна вигода: нам не треба купувати отрутохімікати, і немає негативних наслідків для води й ґрунту».

За матеріалами кореспондентів