Сміття як сировина
22 січня 2009 р.
Яскраво-жовті контейнери для пластику можна побачити всюди у Чехії. Мешканці слухняно викидають сюди відповідне сміття. Це відображається у статистиці: 2006 року брюссельське статистичне відомство Eurostat оголосило Чехію чемпіоном Європи з повторного використання пластику. Новіших даних поки що немає. Майже 45 відсотків усіх пластикових відходів у Чехії йдуть на переробку. Таким чином вона випередила навіть таких передовиків у плані захисту довкілля, як Німеччину (тут переробляється 40 відсотків пластикових відходів) та Австрію (35 відсотків).
Давня традиція
Мілан Гавел є експертом у питаннях переробки сміття в чеській екологічній організації «Арніка». Він задоволений результатами своєї країни у цій сфері. Розподіл сміття є в Чехії традицією ще з часів комунізму, каже він. Вже тоді громадяни ретельно відділяли папір від скла. «У переробці пластикових відходів ми займаємо провідні позиції в Європі, бо в нас на противагу до таких набагато сильніших в економічному плані країн, як Швеція, Німеччина чи Австрія, більше уваги приділяють цьому питанню. Повторне використання пластикових відходів – складний процес, тому в багатьох країнах їх просто спалюють».
Мілан Гавел підтримує брюссельські настанови: краще думати насамперед про те, як менше спричиняти сміття, аніж потім, що з ним робити: «На що в нас ще зовсім не звертають уваги – це на уникнення сміття. На кожного чеха на рік припадає в середньому 130 упаковок від йогуртів. На мій погляд, використання скляних ємностей, як це було раніше, було б значно вигіднішим. Пластикові стаканчики потім складно утилізовувати. А якщо їх просто спалювати, то отримують назад лише п’ять відсотків енергії, яка була потрібна для виготовлення цих упаковок, не кажучи вже про забруднення довкілля».
Зі склом складніше
Щоправда, в переробці скла Чехія посідає далеко не перші місця. Практично кожна третя пляшка опиняється в смітнику. І хоча 70 відсотків переробленого скла – теж добрий показник, він ще дуже віддалений від такого стовідсоткового результату, як це є в скандинавських країнах та Бельгії. Мілан Гавел пояснює: «Це має економічні причини: переробники скла висувають високі вимоги до якості цього матеріалу. Чехія не завжди в змозі виконати їх. Тому часто імпортує скло кращої якості з-за кордону. Ми могли б підвищити якість вітчизняного скла, однак громади не мають достатньо грошей на роздільні контейнери для білого та коричневого скла», - пояснює еколог. (хн)