Соціальний бізнес замість гуманітарної допомоги

За концепцію «соціального підприємництва» її ідеолог Мухаммад Юнус кілька років тому отримав Нобелівську премію миру. Його гасло просте: бізнес може бути успішним і соціально відповідальним водночас. Заснована Юнусом група компаній Grameen вже декілька років успішно працює у країнах Азії, видаючи мікрокредити малим підприємцям. Тепер до соціальних бізнес-пректів Grameen долучається німецький хімічний концерн BASF. Новостворене спільне підприємство працюватиме у сфері охорони здоров’я. Діяльність нової компанії розпочнеться у Бангладеш – німці постачатимуть сюди недорогі вітамінні порошки та москітні сітки.

Новий підхід

Звучить нібито не вражаюче. Однак важливий новий соціальний підхід у роботі, який може здійснити революцію в гуманітарній співпраці заради подолання бідності, зауважує Саскія Бруйстен з Grameen Creative Lab. «Соціальний бізнес працює за нормальними критеріями бізнесу. Тобто, справа має бути прибутковою. Але, на відміну від «звичайного» бізнесу, тут прибуток не йтиме у кишеню інвестора, а реінвестуватиметься. Інвестори претендують лише на повернення стартового капіталу», - пояснює Бруйстен.

Первинний внесок BASF у спільну справу доволі скромний: лише 200 тисяч євро у статутний капітал, а також перша партія товару - мільйон пакетиків із вітамінним порошком та сто тисяч москітних сіток. Враховуючи, що лише на благодійність німецький концерн витрачає 65 мільйонів євро щороку, внесок мінімальний.

Довгостроковий внесок

Все цілком могло бути роздане як гуманітарна допомога. Але важливо інше: не одноразова допомога, а довгостроковий внесок у боротьбу із бідністю. Завдяки самоокупності справи Grameen і BASF зможуть у майбутньому допомогти мільйонам бідних людей в Азії, продаючи їм медикаменти і товари для здоров’я за невисокою ціною. Ульріх фон Деесен з концерну BASF пояснює: «Ми інвестуємо в підприємницький дух людей. Ми хочемо зробити з пасивних отримувачів гуманітарної допомоги активних малих підприємців. Наш досвід показує, що пожертви, не пов’язані із жодними вимогами, не досягають своєї мети – часто це викинуті на вітер гроші», - визнає фон Деесен.

З 2013 року BASF хоче продавати, щонайменше, 200 тисяч москітних сіток і 15 мільйонів пакетиків вітамінного порошку щороку. Мухаммад Юнус тим часом шукає нових партнерів в Європі. Завдяки «соціальному бізнесу» до 2030 року нобелівський лауреат мріє зняти проблему бідності з порядку денного.

Клаус Ульріх/Євген Тейзе

Редактор: Володимир Медяний