„Сподіваємося, що діалог в Україні триватиме”

Пане Ерлер, тиждень тому, в одному з інтерв’ю Ви охарактеризували ситуацію в Україні як „небезпечну”. Донині протести в Києві тривають, але до насильства не дійшло. Чи дотримуєтесь Ви й надалі своєї думки?

З певним полегшенням мені вдається розпізнати, що з обох боків протистояння надходять сигнали про готовність до компромісу. Завдяки цьому здається, що напруга в українській столиці теж трохи зменшилася. Хоча обидві сторони проводять і сьогодні демонстрації протесту в Києві, після кількох стриманих днів минулого тижня.

Президент України Ющенко наполягає на тому, що в нинішній ситуації Україні не потрібна допомога посередників, що вихід з цієї кризи українці знайдуть самі. Ви вірите в це?

На мою думку, йдеться не про те, щоб тільки прислухатися до слів. Вирішальними є дії. У цьому контексті із заспокоєнням можна побачити, що контакти між українським президентом Ющенком і прем’єр-міністром Януковичем не розірвано. Вони зустрічаються, розмовляють і проводять консультації щодо ситуації в країні. Добре, поки це вдається без допомоги посередників ззовні. Сподіваємося, що так і триватиме.

Верховна Рада України звернулася однак до європейських країн із закликом присилати спостерігачів за нинішньою кризою. Ані ЄС, ані Німеччина таких спостерігачів поки не прислали. Чи означає цей факт, що вони не визнають український парламент, який розпущено указом президента?

Ні-ні, це жодним чином цього не означає. Це означає, що існують певні ризики, якщо почати зараз якимось чином посередничати. Передусім у питанні хто кого запитує. Тому це не слід сприймати як однозначну відмову від готовності посередничати в майбутньому. Просто на даний момент ми не бачимо в цьому потреби. Адже поки діалог між обома таборами триває, і від обох сторін надходять сигнали про готовність до більш гнучких позицій.

Чи визнає Європа й Захід в цілому указ українського президента з дипломатичної і юридичної точок зору?

Давати оцінку цьому указу не є завданням ЄС. У цьому мають розібратися конституційні органи, які, на щастя, є в Україні. Тобто оцінити указ має Конституційний суд України, який вже займається цією справою.

Два з половиною роки тому, під час „помаранчевої революції”, Росія відкрито втручалася в справи України. І тоді німецький канцлер Шредер звернувся до Москви з проханням припинити такі дії. Днями в Києві була делегація Держдуми, її спікер заявив про неконституційність указу Ющенка. Як Ви оцінюєте поведінку Росії цього разу?

Ми дотримуємося думки, що на сьогодні немає сенсу втручатися в розвиток подій в Україні ззовні. Це стосується всіх країн. Тому й ми самі стримано слідкуємо за всім. Хоча це дуже непросто дати оцінку ситуації ззовні, бо обидві сторони в Україні звинувачують одна одну в неконституційних діях. Ми переконані, що найкраща позиція, яку ми можемо зайняти сьогодні стосовно України – це сповнена симпатії та уваги стриманість.

Чи обговорювала канцлер ФРН Меркель ситуацію в Україні з російським президентом Путіним?

Я не можу відповісти на це питання. З досвіду мені відомо, що на цьому рівні обговорюється ціла низка питань, які не стають надбанням громадськості.

Україна прагне вступу до Європейського союзу. Як Ви гадаєте, чи матиме вплив нинішня політична криза на зближення України з ЄС?

Так, звісно. Адже нам потрібна не тільки демократична й орієнтована на конституційні засади Україна. Вона має бути здатною діяти в напрямку інтеграції та зближення з Європейським союзом. На жаль, нинішня ситуація є великою перешкодою цьому. Тобто, ми дуже зацікавлені в тому, щоб незабаром знову мати на українському боці партнера, з яким ми могли б вести переговори щодо розширеної програми сусідства й діяти у відповідності до цієї програми.