Елітні школи спорту

Стрибок, сальто, відкрутка - викрутаси на батуті для 15-річної Пауліни Век - це значно більше, аніж веселе проведення дозвілля. Школярка мріє перемогти на наступному чемпіонаті світу зі стрибків на батуті. Для цього вона щодня по чотири години тренується в Лаузицькій спортивній школі в Коттбусі. Далеко від своєї родини, яка мешкає у землі Шлезвіґ-Гольштейн.

"Кожен має свою мету, тому тут товариство краще", - каже Пауліна. Вона не шкодує, що перевелась до Лаузицької спортивної школи. Адже тепер вона може інтенсивно тренуватися й навчатися - обидва заняття на високому рівні. З моменту успішного виступу вихованців цієї школи на Олімпійських іграх у Лондоні вона має право називатися "Елітна школа спорту". Це звання присуджує Німецький олімпійський спортивний союз. Нині почесним титулом володіють 41 спортивна школа в Німеччині.

"Будинок атлетів"

Отримати місце в Лаузицькій спортивній школі в східнонімецькому Коттбусі непросто. Щороку за право навчатися тут змагаються 600 дітей та підлітків, а отримують лише 80. Якщо школярі, як, приміром, Пауліна, змушені доїздити здалеку, вони мешкають в інтернаті, який у Коттбусі називають "Будинком атлетів". Тут вихованців забезпечують усім необхідним. Харчування завжди свіжо приготоване та здорове й узгоджене з потребами того чи іншого спортсмена.

День Пауліни Век складається із суміші шкільних уроків і тренування, які повторюються до і після обіду. Це дає можливість вчителям там, де учні не встигають, заглибитися в розтлумачення предмету, пояснює директор школи Вольфґанґ Нойберт. Він має на увазі не спорт, а, власне, шкільну успішність. Якщо в учня виникають проблеми з такими основними предметами, як німецька, англійська чи математика, вони отримують можливість інтенсивніше займатися в маленьких групах.

Приклад - спортивні школи в НДР

Нойберт наголошує, що для вихованців школи добрий атестат є дуже важливим. З досвіду він знає, що небагато випускників школи пізніше зможуть достатньо заробляти собі на життя спортом. Якщо якогось навчального року учневі доводилося більше часу присвячувати спорту, він має можливість наздогнати згаяне повторно пройшовши навчальний курс.

Історія школи у Коттбусі сягає 1975 року. Її заснували як одну з численних дитячих та молодіжних спортивних шкіл у НДР, аби країна могла пишатися особливими спортивними успіхами. Незадовго до падіння Берлінського муру 1989 року в НДР існувало загалом 25 таких спецшкіл, в який навчалося понад 10 тисяч дітей. Майже всі члени олімпійських команд НДР були їхніми вихованцями. Після возз’єднання Німеччини такі школи лягли в основу нинішніх "Елітних шкіл спорту".

Успішні в спорті і в навчанні

Перелік успішних атлетів Лаузицької спортивної школи довгий. Він сягає аж 1979-го року. Одразу п’ять велосипедистів тоді принесли чемпіонські титули НДР. Також перша атлетка, яка перестрибнула двометрову висоту - Роземарі Акерманн, - навчалася тут.

Нині на світовому рівні виступають велосипедист Максиміліан Леві або метальник диска Роберт Гартинг. Також особливими успіхами в гімнастиці може похвалитися вихованець Лаузицької школи Філіпп Бой.

Про таку спортивну кар'єру мріє й Пауліна Век. Але школярка розуміє, що спорт як професія дуже ненадійний. Тому їй теж важливі знання, які вона отримує в школі. "Моя мета насамперед - добре навчатися, - каже вона. - Але, звісно ж, водночас я намагатимусь досягти успіхів і в спорті".