1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Справа вбивства журналіста Веремія: покарання без покарання

22 грудня 2017 р.

Суд у Києві засудив "тітушку" Юрія Крисіна до умовного терміну покарання за причетність до вбивства на Майдані у 2014 році журналіста В'ячеслава Веремія. Адвокати родини загиблого та журналістські організації шоковані.

https://p.dw.com/p/2prHg
Bildergalerie Deutschland und die Sonne
Фото: picture-alliance/dpa

Генеральна прокуратура України (ГПУ) просила cуд призначити Юрію Крисіну шість років позбавлення волі. Адже, як встановлено слідством, уродженець Горлівки Донецької області Крисін у лютому 2014 року погодився за 20 тисяч доларів США зібрати групу "тітушок" для протидії активістам Євромайдану. І зібрав - "тітушки" розташувались на Михайлівській площі у Києві для побиття мітингувальників. Увечері одного дня за допомогою гранати вони зупинили автомобіль, у якому їхав журналіст газети "Вєсті" В'ячеслав Веремій, витягли його і побили битами. Один з "тітушок" вистрелив у журналіста. Від отриманих поранень Веремій помер у лікарні.

Затяжний суд

Розслідування цього вбивства завершилося швидко. Ще у липні 2014 року департамент спеціальних розслідувань ГПУ передав цю справу до суду. Однак тільки зараз, 22 грудня, - після трьох з половиною років слухань Шевченківський районний суд Києва оголосив вирок у цій справі. Суддя Олег Лінник визнав Юрія Крисіна винним. Винним - у хуліганстві, а тому призначив покарання у вигляді позбавлення волі на чотири роки умовно з випробувальним терміном у два роки. Суд визнав обставинами, що пом'якшують покарання, наявність у Крисіна двох малолітніх дітей та його каяття. 

"За цим вироком Крисін взагалі не перебуватиме під вартою. Два роки він буде на волі і зобов’язаний ходити відмічатися та не вчиняти інших порушень. Якщо він вчинить новий злочин, то інспекція з питань виконання покарань має право замінити йому умовне на чотири роки ув’язнення", - пояснив DW керівник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

За його словами, прокуратура не задоволена таким вироком і оскаржуватиме його у апеляційній інстанції. Адже суд протягом трьох з половиною років, коли слухалася справа Крисіна, обрав йому запобіжний захід "особисте зобов’язання" і він був на волі та за цей час уже скоїв два злочини: рейдерський напад та побиття. Причому, за один з них він уже засуджений до умовного терміну покарання. "Цей вирок винесений в інтересах підсудного. У мене немає фактів про те, що суддя був заангажований, але перебіг розгляду справи свідчив, що суд вочевидь не поспішав її розглядати, і вирок вкладається у поведінку судді", - сказав Горбатюк.

Дивний вирок

Адвокатка родини загиблого В'ячеслава Веремія переконана, що Юрію Крисіну все зійшло з рук через наявність у нього  впливових покровителів з влади. Вікторія Дейнека у розмові з DW зауважила: "Це людина з великим кримінальним досвідом і великими кримінальними зв'язками. У цій справі є певна зацікавленість і заангажованість інших впливових осіб. Адже по всім справам він мав би бути ув'язнений, але його звільняють "на умовне", і людина не боїться та продовжує вчиняти злочини. Журналістські розслідування вказують на зв'язок Крисіна і голови ОДА однієї з областей, колишнього народного депутата від Блоку Петра Порошенка". 

За словами адвокатки, родина В'ячеслава Веремія шокована таким вироком для Юрія Крисіна. Такі ж почуття й у директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк. Вона зауважує, що журналістські організації роблять все, аби правоохоронці ретельно розслідували напади та вбивства журналістів, а винні притягались до адекватного покарання. Однак вирок суду по справі Веремія перекреслює всю їхню роботу. "Виявляється, у нас страшенна проблема у судах. Про що сигналізує цей вирок? Що в Україні вбивства журналістів залишаються непокараними? Можна бити чи вбивати журналістів і за це нічого не буде, лише умовне покарання? Це жахливо шокуюче", - зазначила Романюк.

Рада суддів закликає утриматися від звинувачень

Натомість у прес-службі Ради суддів України закликали не робити поспішних висновків та "утриматися від заяв і огульних звинувачень, а дочекатися виготовлення повного тексту судового рішення". Відповідна заява була поширена на сторінці прес-служби Ради суддів у соцмережі Facebook в п'ятницю, 22 грудня. У заяві наголошується, що справу про вбивство Веремія 15 жовтня 2014 року було перекваліфіковано за статтею КК "Хуліганство, вчинене групою осіб", одним з фігурантів якої є Крисін, який визнав провину у скоєнні цього злочину. "А у вбивстві Веремія поліція підозрює 45-річного Джалала Джамаловича Алієва на прізвисько Діма Дагестанець, який вистрілив журналісту в спину", зазначається у повідомленні. Суд призначив покарання Крисіну у вигляді чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки, а також його зобов'язано відшкодувати судові витрати на проведення експертиз у розмірі 12284 гривень.   

Без сприяння

За словами Сергія Горбатюка, на даний час департамент спецрозслідувань ГПУ розслідував і передав до суду 242 справи по вбивствах на Майдані у 2014 році. З них 192 справи"зависли" у судах. І тільки у п'ятдесяти справах є вироки. При цьому лише одному фігуранту суд призначив реальний строк відбування покарання - 4,5 року позбавлення волі. У всіх інших - умовні терміни, або люди засуджені заочно.

"Проте при цьому наша робота не зупиняється. Вже повідомлено про підозру 385 особам, розглядається ще майже 3,5 тисячі епізодів, 15 тисяч осіб перевіряються на причетність до скоєння злочинів на Майдані. При цьому результати могли б бути і кращими, якщо б суди не затягували справи, а також нам не перешкоджали у розслідуванні", - прокоментував Сергій Горбатюк.

Серед основних перешкод він називає суттєве законодавче обмеження розпочинати розслідування нових епізодів по вбивствах, адже тепер це має робити Державне бюро розслідувань, яке ще не працює. Також слідчий вказав на суттєве скорочення штату слідчих і прокурорів департаменту спецрозслідувань ГПУ, який зараз розслідує справи Майдану. Критично висловився Горбатюк і про бездіяльність таких правоохоронних органів, як СБУ та МВС, які не поспішають співпрацювати у розслідуванні цих справ. 

"А головне відсутнє зацікавлення вищого керівництва держави, щоб всі ці справи розслідувалися швидко. Про справи Майдану  згадують лише у чергові річниці", - зазначив Горбатюк.

Справи Небесної Сотні: бюрократія та недолуге слідство (21.11.2017)