1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Справа "українських диверсантів" у Криму -

22 травня 2017 р.

Через репресії українців в анексованому Росією Криму правозахисники просять ЄС та США посилити накладені на РФ санкції.

https://p.dw.com/p/2dOYX
Ukraine Russland Krim Konflikt
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko

В окупованому Росією українському Криму майже рік залишаються за ґратами дев'ятеро українців, яких Федеральна служба безпеки (ФСБ) РФ затримала за нібито розвідувальну діяльність на кримському півострів на користь України. Кримінальні справи більшості з них засекречені, адвокатів, яких запросили родини затриманих, до людей не пускають - у справах беруть участь захисники, призначені окупаційною владою.

Жителю Енергодара Запорізької області Євгену Панову, якого у серпні минулого року ФСБ затримала першим, звинувативши у "диверсійній діяльності", пощастило - кілька місяців тому адвокатка, найнята родиною Панова, змогла зустрітися з затриманим. "Лише зараз я отримала доступ до матеріалі дослідчої перевірки, де йдеться, що призначений адвокат "не помітив" тортур, які застосовувалися до підзахисного. Мені ж він розповів, що його катували, тримали увесь час на голові чорний мішок,  підвішували за руки на наручниках, допитували електрострумом. Це підтверджується опіками на ногах і ранами", - розповідає адвокатка Панова Ольга Дінзе.

Бракує доказів?

Однак справа Панова, як і справи щодо ще вісьмох українців, які на час затримання мешкали у Криму, до суду до цих пір не передані. Суди лише - у закритих судових засіданнях - продовжують затриманим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Серед бранців Кремля у справі "українських диверсантів" Андрій Захтей, колишній співробітник кримського СІЗО Ревдан Сулейманов, дальнобійник Володимир Присич, а також Володимир Дудка, підприємці Олексій Стогній та Гліб Шаблій, Дмитро Штибліков і Олексій Бессарабов  - експерт та журналіст, які працювали в аналітичній компанії "Центр NOMOS".

"Все вказує на те, що справа так званих українських диверсантів почала розсипатися, оскільки після дев'яти місяців тримання під вартою у ФСБ з'являються різні спроби створити достовірну картинку про існування нібито диверсійної групи, але не вдається", - каже колега Дмитра Штиблікова і Олексія Бессарабова по роботі в аналітичному центрі, президент центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. Він вважає, що дії затриманих українців намагаються перекваліфікувати на різні статті обвинувачення, оскільки доказів диверсійної підготовки ФСБ так і не знайшла. "Немає шансів довести, що умисно діяла диверсійна група. Абсурдність справи стає наочною", - каже Гончар.

Психіатричні лікарні проти політичних активістів: нові репресії в Криму (26.08.2016)

Для політичного тиску

З цим погоджується й керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. За її словами, справа "українських диверсантів" включає в себе кілька кримінальних справ. При цьому статті, за якими звинувачують затриманих українців, у кожній справі різні, і ФСБ використовує ті, які вигідні їй на даний момент. Наприклад, спочатку Редвана Сулейманова звинувачували за організацію диверсій, а нині - за "завідомо неправдиве повідомлення про терористичний акт", а Олексія Стогнія за "незаконне виготовлення зброї".

"Ми відкрили в Криму магазин комп'ютерної техніки, доглядали за дитиною, яка потребує спецлікування. Він повністю цьому віддавався", - каже Оксана Стогній, дружина Олексія Стогнія, відкидаючи абсурдні звинувачення її чоловіка у незаконному виготовленні зброї. Ольга Скрипник вказує на те, що ця справа активно використовується Росією у політиці. "Путін посилався на неї, відмовляючись від міжнародних переговорів по Криму. Ця справа увесь час фігурує у російському телеефірі з метою антиукраїнської пропаганди", - наголошує керівниця Кримської правозахисної групи.

Рідні та правозахисники вимагають від української влади активізувати переговори з європейськими та американськими партнерами України щодо посилення санкцій за незаконні затримання і репресії українців в Криму. "Ми зробимо все, аби кожен день перебування під вартою бранців Кремля, зокрема, затриманих у Криму, коштував Росії дуже дорого, аби якомога швидше всі наші громадяни були на волі", - сказала Ольга Скрипник на прес-конференції у Києві, що відбулась 22 травня.

Як відомо, Євросоюз запровадив санкції щодо Російської Федерації у березні 2014 року і в останній раз продовжив їх у березні цього року. Санкції щодо  Росії діють до 15 вересня 2017 року.