1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Спритність рук і жодного шахрайства"

5 лютого 2018 р.

"Проголосував, але не знаю за що", - подібні скарги часто лунають від депутатів Верховної Ради після голосувань за важливі законопроекти. Критики вимагають більшої прозорості в стінах парламенту.

https://p.dw.com/p/2rhmx
"Спритність рук і жодного шахрайства": маніпуляції під час голосування у Верховній Раді
Фото: DW/A.Sawitski

Цього тижня Верховна Рада України відкриє новий політичний сезон. 6 лютого український парламент збереться на восьму сесію. На народних депутатів чекає чимало роботи: зокрема, вони мають схвалити новий склад Центральної виборчої комісії,  розглянути президентський законопроект про антикорупційний суд, ухвалити низку законів, необхідних для виконання угоди про асоціацію з ЄС. Однак чи є сенс народним обранцям часом тижнями обговорювати законодавчі ініціативи та зміни у комітетах та дискутувати з парламентської трибуни? Адже парламентські аналітики вказують, а самі парламентарі підтверджують, що у Верховній Раді й надалі квітне "законодавче шахрайство", яке зводить нанівець усю депутатську роботу.

Депутати не знають, за що голосують

Прикладом може слугувати й останнє голосування за законопроект про приватизацію. Член комітету Верховної Ради з питань економічної політики Вікторія Пташник у розмові з DW визнала, що точно не знає, за що ж голосувала. При цьому йдеться про профільний комітет. 

За законом про регламент Верховної Ради, всі законопроекти розглядаються за процедурою трьох читань: перше - обговорення основних положень законопроекту та прийняття його за основу, друге читання - постатейне обговорення законопроекту та його прийняття  в другому читанні,  третє читання - прийняття законопроекту в цілому.

Найпроблемнішим зазвичай є друге читання, коли депутати намагаються внести свої поправки до законопроекту. Перед цим усі подані правки обговорюються профільним комітетом, який рекомендує ту чи іншу правку ухвалити чи виступає за її відхилення. Під час голосування за поправки у депутатів перед очима має бути текст того, за що вони голосують. Однак так буває не завжди. Зазвичай під фінал обговорення поправок голова профільного комітету так би мовити "з голосу" оголошує всі зміни, які пропонується ухвалити.

"У Верховній Раді це звична практика зловживати регламентом. Особливо це відбувається під час голосування за законопроекти, де є багато правок. У результаті кулуарних домовленостей з голосу ухвалюють такі рішення, "які потрібно". При цьому ніхто в залі не знає, за яку редакцію йде голосування", - констатує позафракційний депутат Андрій Іллєнко. Він вказує на те, що подібні маніпуляції відбувалися під час голосування за медичну реформу, закон про Донбас, судову реформу.

Регламент - на власний розсуд

Іллєнко зазначає, що здебільшого під час таких маніпуляцій поправки не називаються, а зачитуються лише їхні номери, і депутати просто фізично не можуть зорієнтуватися по тексту величезного законопроекту, за що вони голосують. "Це профанація. Це погано впливає на легітимність та довіру до влади", - вважає депутат. Він впевнений, що це все через відсутність покарання за порушення закону "Про регламент Верховної Ради".

Така ситуація склалась і навколо законопроекту про приватизацію. "Голова комітету поспіхом зачитав текст і поправки, але реально не так, як це було прописано комітетом, - бідкається Вікторія Пташник. - І тепер ми не знаємо за що саме проголосували і що буде у фінальному тексті". За словами Пташник, текст законопроекту після голосування поправок може суттєво спотворити документ.

Усе настільки заплутано, що навіть, вивчивши стенограму, Пташник не змогла розібратись, у якому саме виді була ухвалена ключова правка, що стосується заборони на участь у приватизації в Україні фірмам з країни-агресора. Група депутатів навіть зареєструвала постанову про скасування голосування за законопроект про приватизацію через порушення регламенту.

Робота "на вітер"

З такою критикою погоджується і Микола Виговський, аналітик громадської ініціативи "Чесно", яка моніторить діяльність Верховної Ради. На його думку, законом про регламент депутати користуються на власний розсуд. "Регламентом крутять, як хочуть. Наприклад, ним заборонено реєструвати кілька законопроектів на одну й ту саму тему, але цим нехтують. Наприклад, ухвалили в першому читанні Виборчий кодекс, а до нього зареєстрували ще сім альтернативних законопроектів та подібний про вибори народних депутатів, хоча цього не можна по регламенту", - відзначає Виговський.

Голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель називає подібну практику у Верховній Раді "політичною корупцією". Він переконаний, що її було б менше, якби робота депутатів була більш прозорою і технологічно оснащеною. "Ми вже живемо в 21 столітті. Можна дебюрократизувати парламентську систему, зробивши її простою і логічною, аби унеможливити використання схем і маніпуляцій з документами та голосуванням", - пропонує Кошель. Він впевнений, що для цього потрібна політична воля керівництва парламенту та депутатів загалом бути більш відкритими у своїй роботі. Разом з тим експерт наголошує, що багато хто з депутатів цього не хоче, оскільки розраховує скористатися маніпуляціями з голосуванням тоді, коли це буде вигідно.