Співпраця сербського "Отпору" з українськими молодіжними організаціями

Саме українську молодь вважають головним рушієм здобуття незалежності України. Сутдентське голодування на Майдані Незалежності в Києві восени 1990 року дало імпульс подальшій активізації політичного життя в державі. Утім, нині складається таке враження, що після цього знаменного заходу українські молодіжні організації визнали своє завання виконаним. Нині навряд чи можна говорити про суттєвий вплив молоді на політичне життя в Україні. Утім, далеко не всі лідери українських молодіжних організацій бажають миритися з таким станом справ. Деякі з них, аби внести свіжу хвилю в український молодіжний рух намагаються перейняти досвід закордонних ровесників, зокрема сербської організації "Отпор". Активісти останньої стають щоразу частішими гостями в Україні, вони проводять семінари для українських партнерів, діляться досвідом. Станко Лазендич - один з представників "Отпору" погодився розповісти "Німецькій хвилі" про співпрацю з українськими колегами. На запитання: відколи тривають контакти між "Отпором" та молодіжними організаціями в Україні, -- Станко Лазендич відповів: "Контакти "Отпора" з українськими колегами відбуваютьcя вже більше року у формі обміну досвідмо. Перед Україною ми налагодили співпрацю з опозиційними молодіжними організаціями в Білорусі, зокрема із "Зубром". Після семінару 2001 року, який був організовавний "Зубром", ми налагодили контакти з колегами з Грузії та України, переписувалися через Інтернет". Як виглядала ваша співпраця з Україною та Грузією? Станко Лазендич: "В Україні, так само і в Грузії, представники "Отпору" виступали на семінарах, ділилися своїм досвідом, у який спосіб можна чинити спротив владі не вдаюючись до насилницькиїх дій. Ні в Грузію, ні в Білорусь, ні в Україну ми не приїжджали, аби розповідати людям як вони мають діяти, а лише ділилися досвідом, як ми це зробили в Сербії. Будемо раді, якщо вони зможуть дещо з цього досвіду використати для свого позитиву. І саме від них залежатиме успіх, кінцевий результат". Чи співпраця буде тривати й надалі? Станко Лазендич: "Заплановано вже наступні семінари за нашої участі в України. Ми завжди готові до співпраці з українськими молодіжними організаціями. Вони повинні лише висловити свої побажання щодо тем і проблем, які мають прозвучати на семінарах і ми з радістю візьмемо в них участь". Чи активісти українських молодіжних організацій будуть також запрошуватися до Сербії? Станко Лазендич: "Так, звичайно. Без такого зворотнього виду спілкування ми не зможемо побудувати міцних контактів. Бо одна справа, коли я побуваю тут, візьму участь в семінарі. Але було б добре, щоб люди з цих українських організацій приїхали до Сербії і побачили на конкретних прикладах, як це функціонує". "Отпор" свого часу зумів здійснити те, що тепер життєво важливе для України - заангажував молодь до політичного життя. Як це йому вдалося? Що треба зробити українським молодіжним організаціям, аби активізувати молодь до участі в політичному та громадському житті країни? Станко Лазендич: "Кожна країна має свою специфіку. Тут немає універсальних рецептів. Якщо говорити про "Отпор", то він був заснований молодими людьми, частина з них вже побували в політичних партіях і правих, і лівих, мали певний досвід. Водночас було дуже багато аполітичних молодих людей, котрим лише була не до вподоби нинішня політична ситуація. Об"єднати їх всіх вдалося навколо ідеї зміни системи, повалення режиму Мілошевича. І чим більше тоді зростав тиск режиму в Сербії, тим популярнішим ставав "Отпор". Чи вдасться таку модель реалізувати в Україні? Тут вже все залежатиму від активності місцевиїх молодіжних лідерів, від їхньої здатності навчитися чужого корисного досвіду. Молодіжні організації повинні самі оцінити ситуацію й вирішити, як краще діяти. Якщо вони прив"яжуть себе до однієї політичної організації чи до одного політика, одного лідера, то успіху не не досягнете. Адже тоді не вдасться зорганізувати масштабного громадського руху". Восени 2000 року рух "Отпор" був головною рушійною силою повалення режиму Слободана Мілошевича. Тоді сотні тисяч молодих людей вважали себе прихильниками організації. Про те, які позиції нині займає "Отпор" у політичному житті, наскільки він ще залишається дієвим та популярним, ми попросили розповісти сербського журналіста, співробітника Південно-Європейської редакції "Німецької хвилі" Філіпа Славковича: "Популярність "Отпора" значно впала після того, коли він перетворився на політичну партію. Це сталося напередодні останніх парламентських виборів, які пройшли в Сербії у кінці минулого року". Чи є в "Отпора" шанс повернутися у фавор популярності? Філіп Славкович: "У Сербії це досить складно спрогнозувати, бо це доволі політично нестабільна країна. Часто відбуваються зміни виборчих преференцій. Ні консервативні, ні ліберальні, ні соціал-демократичні партії не мають стійкого електорату. Суто теоретично можна припустити, що "Отпор" як партія зможе набути політичної ваги. Але реально, у Сербії існує досить багато партій, які структурно сильніші за "Отпор", мають кращу матеріальну підтримку. В той же час "Отпор" зараз переживає фінансову кризу, оскільки через свою безкомпромісну боротьбу з корупцією він не користується підтримкою підпиємців. Тому я сумніваюся, що "Отпор" зможе пережити наступні вибори". Чому ж тоді актівісти "Отпору", незважаючи на перелічені проблеми, займаються допомогою іншим молодіжним організаціям за кордоном? Філіп Славкович: "Вони щиро переконані, що їхні ідеї є правильними та корисними як у Сербії, так і за кордоном. Окрім того, в "Отпорі" є досить багато молодих людей, котрі хочуть займатися діяльністю, яка не вкладається у функціональні рамки звичної партії. Тому вони охоче наводять контакти з неурядовими молодіжними організаціями в Україні, Грузії, інших країнах, аби поділитися своїм досвідом боротьби за демократію, яка велася в Сербії". Минулого року активісти "Отпору" активно консультували своїх грузинських колег з організації "Кмара". Враховуючи успіх "революції троянд" у Грузії, дехто стверджує, що допомога "Отпору" є чи не запорукою перемоги. Чи ви теж дотримуєтеся такої думки? Філіп Славкович: "Я не став би говорити про те, що "Отпор" володіє всіма секретами боротьби за демократію. Не можна стверджувати, що його члени приїхали до Грузії, сказали там своїм колегам, що ті мають робити, і після цього правлінню Шеварднадзе прийшов кінець. Очевидно, що це не так. Перебільшенням було б стверджувати й те, що, лише перейнявши ідеї "Отпору", опозиція в іншій країні зможе перемогти. Утім, досить корисним для громадських організацій за кордоном є вивчення досвіду "Отпору", методів його відсотювання демократії . Також багато в чому може допомогти вивчення досвіду "Отпору", як поширювати ідеї демократії, як створювати для них своєрідні pr-кампанії. Наприклад, яким повинен бути символ демократичного руху, щоб він став популярним, які гасла слід використовувати тощо". Любомир Петренко