Спільний погляд на історію

Подібного в світі мабуть ще не було ніде, щоб в гімназіях сусідніх країн використовувався один і той самий посібник з історії. Німеччина та Франція вирішили змінити таку традицію. 2003-го року підлітки з обох країн, які входять до складу німецько-французького молодіжного парламенту запропонували написати підручник історії, який можна було б використовувати як у німецьких, так і у французьких школах. Ідея прийшлася до вподоби президенту Франції Жаку Шираку та тодішньому канцлеру Німеччини Ґергарду Шредеру. Два роки десять авторів з обох країн займалася написанням посібника. І от цими днями підручник „Історія: Європа та світ після 1945-го року” випустили французькою мовою. В липні має вийти його німецький варіант. Учні одного з паризьких ліцеїв вже змогли зазирнути до нового посібника. 16-річна Кельнін поділилася своїми враженнями:

„На відміну від звичайних підручників історії тут є розділ, присвячений німецько-французькій співпраці, як двигуну європейського об”єднання. Цей посібник порушує також тему не завжди легкого процесу німецько-французького примирення.”

У посібнику йдеться також про події, які в шкільних підручниках історії кожної з країн досі або взагалі не згадувалися, або про них згадували лише поверхово. Так, молоді німці зможуть дізнатися, чому у Франції впродовж багатьох років важливу роль відігравали комуністи. Їх знайомлять також з процесом розвалу французької колоніальної імперії та війною в Алжирі. Французькі школярі, у свою чергу, зможуть серед іншого більше дізнатися про буденне життя в НДР або про внутрішньонімецькі дебати навколо питання щодо відповідальності за злочини нацизму. Звичайно розповідається не тільки повоєнна доля німецького та французького народів. Один з викладачів з Парижа зауважив:

„У цьому посібнику зосереджено увагу як на Європі, так і на світі загалом. На титульній сторінці - фотографія канцлера Німеччини Гельмута Коля та президента Франції Франсуа Міттерана, коли вони разом відвідали французьке місто Верден. Там під час Першої світової війни відбулася битва, в якій загинуло понад 200 тисяч німецьких та французьких вояків. Не забули згадати і про важливий крок на шляху ізраїльско-палестинського примирення, зроблений 1993-го року.”

За словами авторів, написання німецько-французького підручника виявилося досить складною справою. Чого тільки варто було одне поєднання навчальних планів міністерства освіти Франції та шістнадцяти федеральних земель Німеччини.

Доротеа Фоґт очолює Німецьку школу в Парижі, і ій доводиться мати справу з французькими школами-партнерами. Вона також підтверджує, що в обох країнах на історію часто дивляться з різних перспектив. А це впливає й на методику викладання. Тому вона сильно зацікавилася новим посібником:

„З нетерпінням чекаю на новий підручник. Спільний погляд на історію – це важливий внесок до шкільної освіти і має велике значення для роботи з молоддю. Ми разом зможемо шукати відповіді на запитання: чому навчило нас минуле і як ми використаємо цей досвід для нашого спільного майбутнього.”

Німецько-французький підручник містить також чимало порад для кращого розуміння історії. Школярам пропонується, наприклад, подивитися фільм „Good bye, Lenin“, побувати на контрольно-пропускному пункті „Чарлі”, який раніше стояв на кордоні між Східним та Західним Берліном, або відвідати Музей історії ФРН у Бонні. А для кращого розуміння процесів, що вібувалися під час „холодної” війни, автори радять почитати триллер Джона ле Карра „Шпигун, що прийшов з холоду” та подивитися сатирчину кінокомедію Стенлі Кубріка „Доктор Стрейнджлав, або як я полюбив атомну бомбу”.

Доротеа Фоґт з Німецької школи в Парижі впевнена, що, незважаючи на існування такого спільного підручника, різниця в поглядах на історію існуватиме й надалі:

„Я переконана, що цей посібник сприятиме виникненню цікавих дебатів. І власне в цьому й полягає сенс проекту.”

Анґела Ульріх, Володимир Медяний