1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ставити хрест на „Трансрапіді” зарано

24 вересня 2006 р.

Європейська преса коментує аварію на тестовій ділянці німецького швидкісного поїзда „Трансрапід”, а також ситуацію в Польщі після розколу правлячої коаліції.

https://p.dw.com/p/ALsK

„Це був найбезпечніший поїзд світу”, - пише про німецький „Трансрапід” італійська газета La Stampa:

Цей поїзд рухається на магнітній подушці, по окремій колії, що унеможливлює його зіткнення з іншими потягами. Однак цей проект ніколи не був щасливим у Німеччині. Тестова ділянка „Трансрапіду”, споруджена у 80-их роках, задумувалася для промислових демонстрацій, а перетворилася радше на туристичний атракціон. У 90-их роках „Трансрапід” складав конкуренцію швидкісному поїзду ІСЕ, який далекий до нього у плані технології та швидкості. Однак і тоді перевагу надали не „Трансрапіду”, бо він, на відміну від ІСЕ, не може рухатися по звичайній залізничній колії, а потребує спорудження окремих, піднятих на кілька метрів над землею, доріг. Виробники „Трансрапіду” сподівалися свого часу на фінансову підтримку від уряду, однак і цього не отримали, - нагадує італійська газета La Stampa.

Німецьке видання Neue Presse пише:

Треба якомога швидше визначити, що стало причиною цієї трагедії. Це є в інтересі родичів загиблих, але в цьому зацікавлені й виробники „Трансрапіду”. Головною причиною поки називають помилки персоналу. У такий спосіб підтвердилося б висловлювання, що насправді найбільшим ворогом техніки є людина. Але ж люди є і жертвами. Не слід думати про те, що ця аварія означає кінець проекту „Трансрапід”. Але вона означає, що ця технологія стала ще дорожчою. Бо тепер вона коштувала ще й багато людських життів, - читаємо у ганноверській газеті Neue Presse.

Cellesche Zeitung задумується над можливими причинами аварії:

Людям властиво помилятися. Бо вони люди. Однак сучасні методи технічного контролю могли б виправляти помилки людей. Тільки треба, щоб відповідні прилади були й використовувалися. Очевидно, у випадку з „Трансрапідом” не було техніки, яка б попереджала такі помилки. Це був би справжній скандал, адже ще з 1984 року у цьому проекті завжди йшлося про випробовування високих технологій, - наголошує Cellesche Zeitung.

Kölner Stadt-Anzeiger переконана, що зарано ставити під сумнів цілий проект „Трансрапід”:

Будь-яка аварія є підставою для ґрунтовної перевірки. Безпека має завжди найвищий пріоритет. Однак неправильно й завчасно було б одразу говорити про крах проекту „Трансрапід”. (...) Утім, якщо виявиться, що причиною аварії була помилка персоналу, то це означатиме, що навіть якщо найсучасніша техніка функціонує якнайкращим чином, вона безсила проти людських помилок. Однак слід якомога ретельніше мінімізувати такий ризик, - закликає Kölner Stadt-Anzeiger.

До іншої теми. „Уже втретє за останні одинадцять місяців Польща переживає боротьбу за нову урядову коаліцію”, - пише німецька Süddeutsche Zeitung і веде далі:

Після розколу між прем’єром Качинським та його партнером по коаліції Анджеєм Леппером у країні можливий різний розвиток, навіть проведення позачергових виборів. Певним можна бути однак у тому, що населення дедалі більше втомлюється від політики, а авторитет Ярослава Качинського як геніального політичного стратега надовго ушкоджений. (...) Це доводять і опитування громадської думки. Більшість поляків незадоволені як ним, так і його братом-близнюком, президентом Лехом Качинським, - наголошує мюнхенська Süddeutsche Zeitung.

Тему продовжує Frankfurter Allgemeine Zeitung:

Поведінка братів Качинських після парламентських виборів майже рік тому свідчить про більшовицьку прив’язаність до влади. Можливі партнери по коаліції, як і державні інституції ними розглядаються просто як інструменти, що їх легко замінювати. Угоди діють доти, доки вони приносять зиск. Про це свідчить і пропозиція, перед достроковими виборами радикально змінити виборче законодавство. Близнюки оголосили своєю метою перебудову всієї польської держави. Однак для цього їм бракує підтримки більшості. І замість того, щоб її завоювати, Качинські намагають так змінити правила, щоб вони цю більшість отримали, - переконана Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Швейцарська газета Tages-Anzeiger пише, що Польща прожила „загублений рік” на чолі з близнюками Качинськими:

Цей рік був сповнений постійними політичними струсами, пихатими заявами та невиконаними обіцянками. На міжнародній арені наробили шуму випади на адресу Німеччини. У Європейському союзі Польща, яку нині очолюють євро-скептики, втратила не тільки своє реноме, але й вплив. (...) Самокритика – це не те, що притаманне братам Качинським. Однак близнюкам варто було б порадити підвести чесні підсумки своєї роботи. (...) Дострокові вибори могли б стати на руку не лише їхній партій, але й всій країні. Адже один загублений рік більш, ніж достатній для Польщі, - переконана газета Tages-Anzeiger з Женеви.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко