Столтенберг: Анексію Криму Росією не визнають усі члени НАТО

Жодна з держав-членів НАТО не збирається визнавати анексію Криму Росією. На цьому наголосив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг за підсумками робочої зустрічі глав держав та урядів 29-ти країн Альянсу в середу, 11 липня. Він вказав на спільну декларацію, ухвалену на саміті в Брюсселі, у якій засуджується "незаконна та нелегітимна анексія Криму Росією". "Усі держави-члени НАТО чітко говорять, що ми не визнаємо та не будемо визнавати незаконну анексію Криму. Це узгоджена позиція усіх держав-членів", - заявив Столтенберг у Брюсселі, повідомляє кореспондент DW.

Питання анексії Криму набуло гостроти у світлі зустрічі президентів США та Росії Дональда Трампа та Володимира Путіна, запланованої на 16 липня у Гельсінкі, адже Трамп робив суперечливі заяви щодо невизнання анексії Криму. 

Єнс Столтенберг додав, що анексія Криму була однією з головних причин посилення НАТО своєї колективної оборони та збільшення військової присутності у Балтійських країнах, Польщі та регіоні Чорного моря. За словами Столтенберга, це робилося, аби забезпечити, "щоб подібне до того, що відбулося в Криму, не могло статися щодо будь-якої з країн НАТО".

НАТО і Росія

Суттєва частина підсумкової декларації саміту присвячена відносинам Альянсу з Росією. "Умови безпеки в євроатлантичному регіоні стають дедалі менш стійкими і менш передбачуваними внаслідок здійснюваної Росією неправомірної та незаконної анексії Криму і дестабілізації східної частини України, що досі триває; а також розміщення військ і нарощування провокаційної військової діяльності Росії, зокрема поблизу кордонів НАТО", - наголошується у документі. НАТО закликає Росію вивести війська, розміщені, зокрема, на території України без її згоди. Також НАТО зауважує, що Росія повинна припинити дискримінацію кримських татар.

Крім того, Альянс призупинив цивільне та військове співробітництво з Росією, водночас залишившись "відкритим для політичного діалогу". НАТО не шукає конфронтації та не є загрозою для РФ, наголошується у документі.  

НАТО вітає реформи в Україні

Щодо України НАТО привітав прогрес реформ, зокрема, нещодавнє ухвалення законів про Вищий антикорупційний суд та про національну безпеку. "Водночас ми з нетерпінням очікуємо подальшого прогресу в зусиллях України подолати значні проблеми, що залишилися, та забезпечення повного здійснення та сталості амбітних, але необхідних реформ, які повинні повністю відповідати міжнародним зобов'язанням та зобов'язанням України", - йдеться у документі.

Зважаючи на позицію Угорщини у НАТО щодо України, у заключній декларації наголошується на заклику до Києва "повною мірою виконувати рекомендації та висновки Венеціанської комісії" щодо закону про освіту, ухваленого Верховною Радою у вересні 2017 року. 

Посилення обороноздатності

На саміті в Брюсселі Альянс визначив також подальші кроки з посилення своєї оборони. Йдеться про ініціативу "чотири по 30". 30 сухопутних батальйонів, 30 повітряних ескадрилей і 30 бойових кораблів до 2020 року повинні стати готовими до розгортання за 30 днів або менше. Йдеться не про створення нових підрозділів, а про підвищення готовності вже наявних частин. Для того, щоб встигнути вчасно перекинути ці підкріплення туди, де вони будуть потрібними, на саміті також затвердили створення двох нових командних центрів: у Норфолку (США) та в Ульмі (Німеччина). Перший координуватиме та полегшуватиме перекидання військ через Атлантичний океан, другий - всередині Європи.

Ще одне рішення стосується формування груп для протидії гібридним загрозам. "Експерти НАТО будуть готовими підтримати держави-члени у сферах, таких як кібербезпека, протидія пропаганді та енергетична безпека", - уточнив Столтенберг.