Страйк у Німеччині. Боротьба за 18 хвилин

18 додаткових хвилин на день. Саме через них ось вже другу добу на вулицях міст федеральної землі Баден-Вюртемберг не прибирають сміття, дитячі садочки зустрічають вихованців зачиненими дверима, комунальні лікарні не приймають хворих. У Баден-Вюртемберзі триває страйк співробітників служб громадського обслуговування.

- Доброго ранку, скажіть, будь ласка, чому ви сюди прийшли?

- Щоб нам залишили 38годинний з половиною робочий тиждень.

- Якщо ми працюватимемо довше, то зможемо й більше робити. Тоді раніше чи пізніше вони скоротять робочі місця.

- Без доплати нічого в них не вийде.

До акцій непокори працівників сфери громадського обслуговування закликали профспілки після того, як держава оголосила про плани збільшити робочий тиждень з 38 з половиною годин до 40. А зарплатню не підвищувати. Державні органи аргументують – йдеться усього-на-всього про додаткові 18 хвилин щоденно, які прибиральники, лікарі та вихователі муситимуть присвячувати власній роботі. Профспілки ж вбачають у цьому перший крок до скорочення робочих місць. А розлючені робітники скаржаться, що отримуватимуть на 4 відсотки менше зарплати.

„40годинний робочий тиждень означає, що ми втратимо частину зарплати. По друге нам весь час загрозливо говорять - ми маємо бути задоволені, що маємо стабільну роботу. Хоча – це стара платівка, яка вже давно пошкрябана. З того часу вже достатньо робочих місць було скорочено.”

„На нас все більше навантажують, а людей, які мають це робити стає все менше. Ось тому ми тут стоїмо."

Страйкарям частково симпатизують політики з соціал-демократичної партії. Говорить Крістоф Матчі – з президії СДПН:

"Ми маємо піклуватися про те, що ті, хто зайняті у сфері громадського обслуговування працюють у задовільних умовах. Ми потребуємо сфери громадського обслуговування, яка охоче би працювала. Це важливо. В іншому випадку громадяни отримуватимуть погані послуги."

До нового страйку профспілки починають застосувати нову стратегію. Розповідає Сабіне Шлорке – профспілковий секретар у районі Рейн-Некар:

"Ми налаштовані на довготривалий страйк. Це означає, що вже не буде такої ситуації, як1992 року, коли ми закликали до страйку і тоді доволі швидко почали страйкувати усі галузі. Тепер ми підготувалися до такої стратегії, що триватиме. І це означає, що страйкуватимуть по черзі різні галузі. Не всі одразу, але за певною стратегією."

Профспілки намагаються переконати людей, які вийшли на вулиці, що головня причина страйку зовсім не така, як більшість вважає. Тобто співробітники сфери громадського обслуговування страйкують не тому, що хочуть отримувати більше за додаткову працю, а тому, що побоюються скорочення робочих місць. Сабіне Шлорке продовжує:

"Йдеться про те, що у сфері громадського обслуговування крок за кроком відбувається скорочення персоналу. І збільшення робочого часу призведе до знищення робочих місць. Таким чином не можна збільшити кількість та покращити якість послуг, які надаються людям. І навіть утримати на цьому ж рівні”.

Але звичайні громадяни це навряд чи зрозуміють, говорить профспілковий секретар. На співчуття місцевих жителів, які вже другу добу дихають смородом сміття, що не вивозиться, розраховувати не доводиться.

„З одного боку я – за, з іншого боку – я насправді не знаю, чи це правильно – збільшувати робочий тиждень. Але я переконаний на 60 відсотків, що це потрібно зробити, але на інші 40 відсотків – ні.”

Переконливіше про необхідність збільшення робочих годин говорять економісти, які не в захваті від страйку, що матиме для економіки Німеччини зовсім не позитивні наслідки. До того ж керівники деяких міст мають фінансові проблеми. Їм доводиться платити двічі. Оскільки нині вони виходять з ситуації, винаймаючи штрейкбрехерів, які працюють замість страйкарів.

Тетяна Карпенко