1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Молодь за ґратами

Неманья Руєвіч, Захар Бутирський6 листопада 2013 р.

У Німеччині дедалі рідше карають неповнолітніх правопорушників тюрмою і дедалі частіше присуджують їм соціально-виправну працю. Статистика доводить плідність такого підходу. Але в нього є і жорсткі опоненти.

https://p.dw.com/p/1ABuV
Фото: picture-alliance/dpa

Андреаса Мюллера бульварна преса називає "найжорсткішим суддею Німеччини з правопорушень, скоєних неповнолітніми". Нещодавно він написав книгу під назвою "Досить соціальної романтики!" ("Schluss mit Sozialromantik!"). У ній Мюллер вимагає припинити "сліпу м'якість" у процесах щодо молоді. Ця ліберальність, яку практикують судді останні кілька десятиліть, обертається появою нових злочинців та жертв, застерігає суддя з містечка Бернау під Берліном.

"Іноді тюрма необхідна"

"У принципі я зовсім не хочу, щоб молода людина потрапляла до в'язниці. Але іноді це необхідно", - сказав Мюллер в інтерв'ю DW. Держава, пояснює він, не може перетворюватись на беззубого тигра. У його судовій залі існують певні правила гри. Мюллер завжди одягнений у мантію. Коли він заходить, усі мають встати. Також забороняється приходити на його судові засідання у десантних чоботах, обов'язковому інвентарі неонацистів.

Андреас Мюллер: "Час від час нам треба бути жорсткими"
Андреас Мюллер: "Час від час нам треба бути жорсткими"Фото: S. Pielken

"Правопорушникам треба чітко і ясно казати: "Якщо ти переходиш певну межу, то сідаєш за ґрати". Коли це послання пошириться, то й інші молоді люди знатимуть: цей суддя не жартує!" – говорить Мюллер.

Ув'язнення як успішний засіб відлякування? Сумнівно, вважає Кристіан Пфайффер з Кримінологічного дослідного інституту Нижньої Саксонії. "Тюрми – це університети насильства, а не установи для профілактики", - застерігає в інтерв'ю DW Пфайффер. Його дослідна група опитала 6 тисяч юнаків та дівчат. Виявилося, що кожен третій упродовж останніх чотирьох тижнів ставав жертвою насильства. "Окремим допомагають терапії, які вони там отримують, але на більшість це впливає лише негативно", - наголошує кримінолог.

Кристіан Пфайффер наводить статистику: за даними Федерального відомства кримінальної поліції, торік у ФРН було близько 400 тисяч підозрюваних у скоєнні правопорушень віком від 14 до 21 року. "Фактом є те, що в Німеччині найбільше серед усіх європейських країн падіння насильства серед молоді. Після воз'єднання Німеччини кількість найбрутальніших видів злочинів, наприклад убивств серед молоді, скоротилась на 46 відсотків. В останні 15 років у німецьких школах випадків побиття з потраплянням постраждалих до лікарні стало на 56 відсотків менше", - констатує Пфайффер. І робить висновок – ще ніколи молоді люди в Німеччині не були такими миролюбними, як сьогодні.

Цифри – ще не факти?

Кристіан Пфайффер: "Тюрми - це лише університети насильства"
Кристіан Пфайффер: "Тюрми - це лише університети насильства"Фото: picture-alliance/AP Photo

Щодо скорочення кількості правопорушень серед молоді Андреас Мюллер у своїй книзі іронізує. За його словами, насильство було і залишається тотально поширеним. А зменшення проблем із законом у молоді не в останню чергу завдячує появі нового покоління жорсткіших колег. "В останні двадцять років судді, які займались справами неповнолітніх, керувались стратегією – виносити за можливостю м'якіші вироки. Цей підхід повільно змінюється. Завдяки тому, що час від часу ми мусимо бути жорсткими, нам вдається звільняти в'язниці", - стверджує Мюллер.

Його опонент Пфайффер бачить ситуацію у зовсім іншому світлі. В'язниці для молоді, які не заповнені по самі вінця, є наслідком м'якіших покарань та педагогічної роботи, наполягає він. Від 2000-го року число покарань у вигляді позбавлення волі скоротилось на одну п'яту. Такий розвиток можна пояснити, у тому числі, й новими законами та економічною ситуацією. "У 2000-му році законодавці відібрали у батьків право бити своїх дітей", - каже він. А побиті діти, пояснює Пфайффер, є більш схильними до насильства. "Крім того, серед молоді зменшується алкоголізм, а також безробіття. Зростає неприйняття насильства", - називає Пфайффер подальші тенденції.

[No title]

За та проти

Сьогодні суддя зі справ неповнолітніх може виявляти винахідливість у винесенні вироків. Наприклад, може призначити такі штрафи: бути вдома щонайпізніше о 20 годині, не відвідувати забігайлівку поблизу дому, не йти на концерт гурту Rammstein цієї суботи. Що ж до класичних покарань, то вони дають суддям значно менше простору для маневру. В їхньому арсеналі є арешт для неповнолітнього правопорушника терміном до чотирьох тижнів або тюремне ув'язнення терміном щонайменше шість місяців. І – жодних проміжних варіантів між першим та другим. Мюллер прагнув би більшої гнучкості суддівського інструментарію, скажімо, позбавлення волі на два місяці.

Натомість Пфайффер вважає навіть короткочасне позбавлення волі, той самий арешт для неповнолітнього, зайвим. "Це лише тілесне покарання від судді, якщо він відправляє когось на вікенд або на три тижні за ґрати", - аргументує кримінолог. Довші терміни ув'язнення він вважає необхідним, але лише щодо особливо брутальних та нестримних злочинців. "У цьому випадку нам доводиться сподіватися, що на порушника колись подіє процес старіння або терапія, освіта у в'язниці", - пояснює Пфайффер.

Обидва співрозмовники DW неодноразово виступали на телебаченні, "схрещували шпаги" у ток-шоу. "Професор Пфайффер знає теорію, - каже Мюллер. – А ми, судді зі справ неповнолітніх, щодня у судовій залі." Пфайффер про свого опонента каже: "Про реальність він дізнається не з таблиць. Реальність він створює сам. Таку, щоб вона підтверджувала його тези. Щоб вона виправдовувала його покарання. Його судження – просто нісенітниця".

Нова книжка сколихнула стару дискусію
Нова книжка сколихнула стару дискусіюФото: Herder
Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою