Як Барселона пережила "відкладену" незалежність

Лаура Грау, 19-річна студентка-економістка, поспішає з університету на бульвар Люїса Кумпаньша (Passeig de Lluís Companys), який тягнеться в Барселоні від Тріумфальної арки до найбільшого парку міста - парку Цитаделі (Parc de la Ciutadella). Приблизно у шестистах метрах звідси засідає регіональний парламент, де лідер Каталонії Карлес Пучдемон, як очікувалося, за кілька хвилин має проголосити незалежність.

На плечах Лаури - "естелада", неофіційний прапор каталонського руху за незалежність. Студентка приєднується до багатотисячного натовпу прихильників незалежності, які заполонили бульвар. Організації, що виступають за відділення регіону від Іспанії, закликали людей прийти та стежити за промовою Пучдемона на трьох великих екранах, встановлених на бульварі.

Бульвар Люїса Кумпаньша названо на честь політичного діяча Каталонії, який у 1934 році проголосив створення каталонської держави. Після Громадянської війни в Іспанії він змушений був втекти до Франції, де його заарештували в 1940 році. Кумпаньша екстрадували до Іспанії, де у в'язниці за режиму Франко його піддавали тортурам. Кумпаньша стратили того ж року. Його ім'я кілька днів тому знову набуло сильного символічного значення, коли один з чільних представників правлячої іспанської Народної партії Пабло Касадо заявив, що "Пучдемон може закінчити як Кумпаньш", якщо просуватиме незалежність. "Це - люди, від яких ми (прибічники незалежності Каталонії. - Ред.) хочемо утекти», - каже Лаура.

Довгоочікувана мить

Безпосередньо перед виступом Пучдемона атмосфера на бульварі Люїса Кумпаньша сповнена хвилювання та надії. "Я чекала на цю мить усе своє життя", - каже старша жінка у натовпі.

Тут зібралися люди різного віку, багато з них розмовляють каталонською. Однак серед присутніх чимало й іспаномовних, а також іноземців, які приєдналися із допитливості. "Не кожного дня побачиш, як народжується нова держава", - каже Жоао, молодий політолог із Португалії.

У руках багатьох прибічників незалежності Каталонії - червоні троянди. У той час як промову лідера Каталонії відкладають на одну годину, люди на бульварі розважаються, вигукуючи гасла за незалежність регіону та гадаючи, що скаже Пучдемон. Більшість із них сподівається на так зване "DUI", з каталонської - одностороннє проголошення незалежності. Гучні гасла час від часу змінюються невдоволеними вигуками та свистом, коли на екранах з'являються лідери опозиційних груп.

Змішані почуття після промови Пучдемона

Однак щойно розпочалося засідання каталонського парламенту - запановує тиша. На очах багатьох прибічників незалежності навіть виступають сльози - вони сподіваються на "довгоочікуване" самовизначення. Однак натомість Пучдемон заявляє, що відкладає проголошення незалежності на "кілька тижнів" для переговорів із іспанським урядом. Для натовпу на бульварі Люїса Кумпаньша це - удар.

Раптом у повітрі замість надії відчувається розгубленість. Дехто аплодує словам Пучдемона - інші освистують. Багато людей, які провели у дорозі понад годину, щоб дістатися Барселони з інших міст регіону, кажуть у розмові з DW про згаяний час.

Деякі прибічники незалежності - переважно представники лівих організацій, що виступають за відокремлення, - починають називати Пучдемона "зрадником" та вимагати його відставки. Щойно лідер Каталонії завершив свою промову, люди починають розходитися - розчаровані та з понурими обличчями.

Час "відновлювати мости"

Майже всі люди, які зібралися на бульварі Люїса Кумпаньша, переконані - заклик до переговорів з іспанським урядом нічого не дасть. "Назад дороги немає, - каже студент-фізик Андреу. - Ми не хочемо більше нічого чути від іспанського уряду. Ми не можемо вести з ним переговори".

Із розгубленістю прибічників незалежності контрастує полегшення, яке відчули противники відокремлення. "Я очікувала гіршого, - каже Марія Хосе, 45-річна вчителька. - Я тепер лише сподіваюся, що запанує спокій. Що каталонський та іспанський уряди розпочнуть переговори, як відновлювати мости, які вони зруйнували".

"Мої батьки - з півдня Іспанії, мігранти з часів Громадянської війни, як і багато людей в Каталонії, - продовжує Марія Хосе. - А тому я почуваюся і каталонкою, і іспанкою. І так почуваються дуже багато людей тут. Відокремлення від Іспанії - абсолютно нерозважлива ідея, я не впевнена, що каталонський уряд знає, що робить".

Жерар, молодий фармацевт із Барселони, описує, наскільки наляканий він був наслідками одностороннього проголошення незалежності. "Я дуже занепокоєний економічними наслідками та потенційним відходом компанійз Каталонії. Непевність, розколотість та мова ненависті заполонили Каталонію останніми місяцями, - каже він у розмові з DW. - Я сподіваюся, обидві сторони незабаром порозуміються".