США. Війна з іммігрантами

Демонстрації мали підказати Конґресу, що обговорював два абсолютно протилежних законопроекти про міграцію, яким повинен бути його вибір. Перший проект пропонує прирівняти нелегала до злочинця і відгородитися від Мексики муром. Другий - встановити термін для отримання тимчасового статусу і дати майже 12-м мільйонам де-юре неіснуючих мешканців надію на легалізацію.

За посилення імміграційних критеріїв виступають республіканці, які раз по раз добивалися успіху на виборах йдучи під гаслами боротьби з нелегальною імміграцією.

Ця проблема в США вирізняється особливою гостротою. За різними оцінками, зараз в країні перебувають до дванадцяти мільйонів незаконних мігрантів. З одного боку, масовий приплив робочих рук з-за кордону забезпечує економіку необхідною дешевою робочою силою. З іншого, керівна еліта вже не може ігнорувати існування і розширення справжніх робочих гетто, де мешкають нелегали зі своїми родинами.

Минулого грудня Палата представників Конґресу схвалила заходи з обмеження незаконної міграції. Відповідно до них, незаконне перебування в країні каратиметься не в адміністративному, а в кримінальному порядку, а це загрожує нелегалам ув’язненням терміном до року. Жорсткі заходи, аж до кримінальної відповідальності, застосовуватимуться і до працедавців, на чиїх підприємствах задіяні незаконні мігранти. Крім того, законопроект наказує церковам перевіряти правовий статус своїх парафіян.

“Нововведення стосуватимуться не тільки підвищення прикордонної безпеки, але й розроблення тимчасового робочого плану, який має на меті продемонструвати : ми визнаємо, що серед нас живуть чимало трударів, які беруться за таку працю, яку не стануть виконувати американці. Ці люди не матимуть більше переховуватися у закутках нашого суспільства"

Закон, на проходження якого сподівалася адміністрація Буша, є набагато м'якшим. За ним нелегальних мігрантів ділять на три категорії. Одну з них, найбільшу, складають люди, які живуть в Америці понад 5 років. Вони можуть просити про статус постійних резидентів, не виїжджаючи з країни. До другої групи належать ті, хто живе в Америці від двох до п’яти років. Їм протягом найближчих трьох років необхідно з’явитися на контрольно-пропускні пункти на кордоні й просити легалізації, примусово висилати їх не будуть. Третя категорія – це ті, хто живе в США менше двох років. Їм слід залишити країну, звернутися до американських посольств за кордоном і чекати на отримання візи у загальній черзі.

Якщо затвердять саме “драконівський” варіант закону, як його називають демонстранти, непереливки буде й українським нелегалам. Так вважає Президент Світового Конґресу Українців (СКУ) Аскольд Лозинський.

"Якщо би Сенат дійшов висновку, що потрібно в якісь формі легалізувати 11 мільйонів людей, які сьогодні перебувають в Америці нелегално, це би, ясна річ, включило би й українських нелегалів. Основний намір закону був скерований не проти українців чи східноєвропейців, а проти Мексики. Та це не змінює суті речі. Якщо закон матиме ті "зуби", хоча я дуже сумніваюся, то тоді воно потягне до відповідальності не лише українських нелегалів, але й тих, хто їм допомагає. Люди, навіть ті, хто тут легально, вони слідкують дуже уважно. За нашими підрахунками, після проголошення Незалежності України прибуло більше українців до США, ніж після 2-ї Світової війни. З хвилиною легалізації, вони би пожвавили нашу діяльність і структури"

Зважаючи на цілковиту розбіжність поглядів стосовно імміграційної політики у демократів та республіканців, деякі аналітики не виключають наступного варіанту: зрештою законодавцям доведеться розробляти цілковито нову правову ініціативу. Проте, це не знімає актуальності проблеми нелегальних емігрантів, яка з плином часу стає в Америці гострішою.

Дмитро Каневський