Тепла зала очікування для України

Пропонуємо цитати зі статті „Норвезька модель”, яка вийшла на шпальтах газети Frankfurter Allgemeine Zeitung. Видання продовжує підбивати підсумки нещодавнього саміту Україна-ЄС і розмірковує над тим, яка модель подальшої співпраці Києва і Брюсселя могла би бути найбільш ефективною:

„Політики і дипломати в Україні раптом заговорили про Норвегію. Зовнішньополітичний радник президента Олександр Чалий робить це із ноткою радості, міністр закордонних справ із відвертим неприйняттям. Коли у Києві кажуть „Норвегія”, мають на увазі не країну північних морів, яка торгує китовим жиром та природним газом, а модель майбутнього України. Цілий народ хоче чимшвидше стати членом Європейського союзу. Демократичні лави, які виплекали „помаранчеву революцію” вже давно спрямували всі свої прагнення до Брюсселю. Більше того - останнім часом навіть олігархи з індустріального Сходу України, яких лише із чималими застереженнями можна назвати прихильниками демократичних цінностей, все більше цінують західні ринки. Що одні, що інші – всі вони однаковою мірою нажахані газовою всесильністю Москви і волають по допомогу ЄС. Втім, спільнота ухиляється від прямих відповідей”, -

констатує Frankfurter Allgemeine Zeitung і продовжує:

„Безперечно, після „помаранчевої революції” в Україні відбувся значний поступ. Преса жвава і незалежна як мало в якій іншій пострадянській країні, а березневі вибори до парламенту були вільними як ніколи дотепер, хоча їхнім результатом і стало повернення на прем’єрську посаду ставленика одіозного „Донецького клану” Януковича. Отже, поступ України під час саміту у Хельсінкі з європейського боку був належно відзначений. Стає дедалі більш очевидним, що Україна терміново потребує європейської перспективи, якщо вона хоче продовжувати рухатися шляхом реформ, а не вертатися в обійми колись панівної Росії. Треба не баритися і діяти, аби Європейська спільнота не втратила землі між Галичиною і Донбасом з їхніми транзитними можливостями. Навіть якщо нині немає можливості запросити Україну до європейського помешкання, для неї потрібно облаштувати принаймні (затишну) опалювану залу для очікування. Таку залу, в якій можна було би комфортно зачекати стільки, скільки буде потрібно – чи то десятиліття, чи то два. Головне, аби в цій кімнаті були двері до „європейського салону” і вони лишалися відкритими”, -

зауважує франкфуртське видання і далі пояснює, яким чином на порядку денному в цій ситуації з’явилася так звана „норвезька модель”:

„Норвегія не є членом Європейського союзу формально, але майже є ним по суті. Будучи повноцінним учасником Європейського економічного простору країна тісно інтегрована у внутрішній ринок ЄС. Крім того, Норвегія є учасником Шенгенської угоди про вільне пересування громадян. Саме тому „Норвегія” є словом сезону у дипломатичних колах – його неодмінно згадують, коли йдеться про облаштування „зали очікування” для України. При тому полякам, які так воліють відкрити Україні всі двері ЄС, що ледь не відривають ручки, ця модель здається явно недостатньою. Натомість французи, якби їхня воля, всі підходи до Євросоюзу замінували би і поставили би сторожових псів. Німці, які схиляються до зваженого підходу у цьому питанні, кажуть: ця модель може стати у нагоді. На практиці „норвезький варіант” таки знаходить відображення в актуальних документах, пропонованих для розвитку співпраці з Україною. Зокрема, він врахований у пропозиціях Європейської комісії до Ради міністрів закордонних справ ЄС. Майбутня „посилена угода Україна-ЄС” передбачатиме поглиблення співпраці у зовнішній політиці і політиці безпеки, а також створення „глибоко інтегрованої” зони вільної торгівлі, в підготовці якої Україна має прилаштувати свої стандарти до європейських настільки глибоко, наскільки це можливо. До того ж ідеться про тісну співпрацю в енергетиці та питаннях транзиту енергоносіїв. Угода хоча і не міститиме прямої пропозиції членства України в ЄС, але вона і не ставитиме бар’єрів для майбутньої інтеграції. Це саме та виважена, серединна позиція, яку підтримує Німеччина. З точки зору Франції та інших південноєвропейських країн цього може бути забагато. ... Але це питання переговорів”, -

пише Frankfurter Allgemeine Zeitung. Оглядач видання робить такий висновок:

„Для більшості „проєвропейських” політиків в Україні, зокрема для міністра закордонних справ Тарасюка, „Норвегії” очевидно замало. Адже справжня Норвегія, зауважує Тарасюк, не мусить протистояти тиску, який загрожує її суверенітету, як у випадку України та російської газової політики. Тому Норвегія може дозволити собі спокійнісінько лишатися поза ЄС. Україна натомість мусить робити жорсткий вибір між „Європою” та ”Євразією” (тобто відновлюваною зоною російського впливу). Для уявної „Норвегії” на берегах Дніпра на сучасній світовій карті немає місця”, - пише Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Огляд преси підготував Євген Тейзe