Терор стає дедалі брутальнішим, не роблячи винятків навіть для дітей

Коментарі щодо кровопролитного завершення драми з захопленням школи в місті Беслан у Північній Осетії продовжують займати одне з центральних місць на шпальтах німецьких газет. Так, ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ з цього приводу пише:

Справжні масштаби трагедії у Беслані стали відомими лише після вихідних. Цього разу кількість жертв у ході звільнення заручників у Росії знову набагато перевищила ту цифру, яку спочатку оголосили офіційні установи. Цього разу знову було допущено серйозні помилки в керівництві операцією, допомога пораненим надавалася занадто пізно та незадовільно. Цього разу Кремль знову перешкодив російським ЗМІ донести до населення правдиву інформацію про події в Беслані. Очевидно, мине ще багато часу, перш ніж стануть відомими всі подробиці кривавої драми, - припускає ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.

Газета ШТУТТҐАРТЕР ЦАЙТУНГ пише, що терор у Беслані був настільки жахливим, що навіть ті, хто досі підтримував насильницькі методи заради досягнення мети, змушені будуть замислитися:

Злочинці в Беслані не лише рахувалися з можливою загибеллю дітей. Знущання й винищення малюків було центральною метою терористів. Це новий злам табу в ескалації терору, який у багатьох людей, котрі досі керувалися лише ненавистю та ідеологічною сліпотою, може викликати почуття іншого ґатунку, - переконана ШТУТТҐАРТЕР ЦАЙТУНГ.

Про небезпечну еволюцію терору пише також газета РЕЙНІШЕ ПОСТ:

Терор зазнає змін. Він стає дедалі брутальнішим, не роблячи винятків навіть для дітей. Його мета – сіяти паніку серед людей, так, щоб це відчуття їх весь час переслідувало. Терор налаштовує людей проти власних урядів, щоб вони чинили тиск на прийняття політичних рішень. Терор досягає цього різними засобами: вбивством дітей, вибухами у приміських поїздах у Мадриді, захопленням у заручники ні в чому невинних людей в Іраку та їх стратою перед відео-камерами або ж майже одночасними вибухами на двох літаках над Росією. Як наслідок – в Іспанії змінився уряд, з Іраку виводяться коаліційні війська, а російського президента Путіна хочуть змусити до миру. Політика реагування на вчинки терористів робить країни поступливими, а політиків – слухняними виконавцями бандитів, - застерігає РЕЙНІШЕ ПОСТ.

Газета ДРЕЗДНЕР НОЙЄСТЕН НАХРІХТЕН продовжує тему, коментуючи результати опитування, проведеного соціологічним центром Forsa, згідно з яким майже дві третини мешканців Німеччини бояться терористичних нападів у себе в країні, особливо після подій у Беслані:

Цілком ймовірно, що Німеччина з країни, котра досі не дуже цікавила терористичні угруповання, перетвориться на ціль їхніх нападів. Місцеві спецслужби мають достатній привід для підвищеної пильності, а політики прийняли б правильне рішення, якби розширили правові можливості для боротьби з загрозою тероризму. Що ж стосується пересічних громадян, то їм слід спокійно дивитися в очі загрозі. Адже ж метою банд вбивць, що діють дедалі скрупульозніше, якраз і є сіяння страху та паніки. Якщо світова громадськість хоче чинити опір тероризму, то вона не повинна дозволити страхові виснажити себе, - зазначає ДРЕЗДНЕР НОЙЄСТЕН НАХРІХТЕН.

Газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ розмірковує про позицію, яку слід зайняти Європейському союзу щодо політики президента Путіна:

Зараз саме слушний момент, щоб Європейський союз вступив до гри. Путіну терміново потрібні успіхи. В обмін на тіснішу співпрацю Жак Ширак та Ґергард Шредер мали б натиснути на свого московського друга, що він погодився на посередництво ЄС у вирішенні чеченського конфлікту. Це як-не-як був би крок, що міг би спричинити позитивні зрушення у зацикленій на насильстві ситуації. Європейці мусять відчутно посилити політичний тиск на Путіна. Це, а також перспектива економічних успіхів та успіхів у боротьбі з тероризмом є дуже дієвими інструментами. ЄС наважився на стратегічне партнерство з Росією, маючи на те добрі причини. Альтернативи цьому партнерству не існує, бо ми мешкаємо на одному континенті. Дестабілізація Росії несе з собою небезпеку і для ЄС. Небезпеку, яку можна зустріти по-різному, однак в жодному разі не бездіяльним вичікуванням, - аналізує ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

Газета ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ критикує федерального канцлера Німеччини Ґергарда Шредера за його ”солідарність з тією Росією, що вже протягом десяти років веде брутальну та брудну війну...”:

... Війну з порушенням будь-яких людських прав, що відсуває в тінь події в Ґуантанамо та у в”язниці Абу-Ґраїб. (...) Тому дуже дивним видається канцлерове розуміння, хто є союзниками та партнерами Німеччини: з одного боку, дистанціювання від Сполучених Штатів, які хоч і роблять помилки, однак безперечно спільно з нами дбають про цінності світової спільноти, а з іншого – обійми з російським керівництвом, яке багато з цих цінностей, вочевидь, не поділяє або принаймні не поважає. Совість, яка не закриває очі на американські помилки, у ставленні до Росії теж не повинна мовчати, - наголошує ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ.

Ви слухали огляд німецької преси. Його підготувала Христина Ніколайчук