1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

“Тефлоновому Тоні” знову усе зійшло з рук?

Огляд німецької преси підготувала Христина Ніколайчу5 травня 2005 р.
https://p.dw.com/p/ALyS

Німецька преса коментує парламентські вибори у Великобританії, що відбулися в четвер. Газета ВЕСТФЕЛІШЕР АНЦАЙҐЕР, зокрема, пише:

Було б дуже дивно, якби британському прем”єрові Тоні Блеру після вчорашніх парламентських виборів довелося б покидати свою резиденцію на Даунінг-стріт. Переконливий економічний баланс часу його правління і невиразний суперник спонукали британців до повторного обрання лейбористського глави уряду, незважаючи на те, що його недолюблюють з часу початку війни в Іраку. Десятиліття економічного зростання зробили острівну державу багатшою за Німеччину. Можна навіть позаздрити. Утім, з огляду на обставини, німецький ”Тоні Блер” не мав би у нас жодних шансів. Політична система Об”єднаного Королівства сприяє створенню потужних стабільних урядів, яким не треба виснажувати себе у федеральних чварах, - аналізує ВЕСТФЕЛІШЕР АНЦАЙҐЕР.

Газета ВЕСТФАЛЕНПОСТ пише про британського прем”єр-міністра таке:

Якщо і цього разу ”тефлоновому Тоні” зійде з рук усе, що іншим коштувало їхніх посад, на це буде дві причини. Перша полягає в тому, що самої лише війни в Іраку, яку підтримав британський прем”єр, не достатньо, щоб провчити Блера. Друга – більш вагома – має внутрішньополітичний характер: це стійке зростання економіки, низький рівень інфляції і невеликий відсоток безробітних. Це теж заслуга лейбористської партії на чолі з розвінчаним прем”єр-міністром. І консервативні торі мало що можуть цьому протиставити, - узагальнює ВЕСТФАЛЕНПОСТ.

Критичніше відгукується газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ:

Дамоклів меч навис над Тоні Блером перед виборами до парламенту 5 травня. Щоправда, краще підходить назва, Саддамів меч, оскільки це пов»язано саме з іракським диктатором і з війною, яку підтримав Блер, але яка принесла Іраку неймовірні криваві страждання. Демократії, котра там лишень зароджується, загрожує неконтрольована банда міжнародних терористів. І саме вона загрожує також політичному майбутньому Тоні Блера. І хоча завдяки тому, що очі та вуха антитерористичного відділення Скотленд ярду є повсюдно, терористичним ватажкам в Англії і не вдалося організувати перед виборами ще один «Мадрид», утім навіть на таких тверезих виборців, якими є британці, це мало свій вплив, - констатує ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

До іншої теми. Газета ВЕЛЬТ розмістила на своїх шпальтах статтю, присвячену Чорнобильській катастрофі:

Не так давно минула чергова річниця катастрофи на Чорнобильській атомній станції. Вона вважається найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття і ще досі залишається попередженням про те, що прогрес має свою зворотню сторону. У наступному році мине 20-та річниця з часу вибуху реактора на ЧАЕС. Аналіз наслідків цієї події, як виявилося, теж залежав від кон»юнктурних обставин, так само, приміром, як і спогади про закінчення Другої світової війни. Щоб зрозуміти це, слід пригадати події 1986 року, -

зауважує ВЕЛЬТ і веде далі:

Чорнобиль був потужним міфом одного екосоціального проекту, котрий 12 років по тому був реалізований в німецькій урядовій політиці. Без надзвичайного страху німецьких громадян перед ядерною енергією народні заворушення навесні 1968 року та створення партії ”зелених” залишилися б непомітними історичними епізодами, цікавими хіба що для написання дипломних робіт про малознані політичні культури. І лише після катастрофи в Україні «зелена» ідея стала панівною в середньому прошарку німецького суспільства. Страхи населення у той час зросли неймовірно. Пісок з дитячих майданчиків повивозили. Ніхто більше не хотів купувати молока. Мами клали на дитячі возики товсті покривала, щоб захистити своїх дітей від радіоактивного осаду. Дехто взагалі не випускав своїх дітей з хати, -

нагадує ВЕЛЬТ. Далі газета проводить такі паралелі:

Чорнобиль донині ще глибоко тліє в душі усіх німців, кому за тридцять. Ще досі не можна відверто дискутувати про ядерну енергію, хоча техніка з того часу пройшла величезний розвиток і створено зовсім інші передумови. Усе це було б зрозуміло, якби Чорнобиль справді був мегакатастрофою, за яку його у Німеччині вважають і вважали завжди. Однак висновок 19 років по тому – вона такою не була. У результаті Чорнобильської катастрофи в Україні загинуло значно менше людей, ніж під час аварій на хімічних фабриках, заводах мінеральних добрив та шахтах, в залізничних та авіакатастрофах останньої чверті століття, - пише газета ВЕЛЬТ.