1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Точки зору": виставка українських художників пройшла в німецькому Дюрені

Ірина Шемет15 лютого 2004 р.
https://p.dw.com/p/APC8
Мистецтво може й повинно лікувати суспільство - так окреслили головну ідею своєї виставки інсталяцій «Точки зору» українські художники Ганна Сидоренко та Сергій Якунін. Нещодавно з їхніми творами мали змогу ознайомитися в німецькому місті Дюрені, де проведенню виставки українських митців посприяв Фонд імені Генріха Белля. Обидва художники, які понад п»ятнадцять років займаються графікою, скульптурою, фотографією, роблять останнім часом успішні кроки в жанрі інсталяції. Про це свідчать численні виставки в Україні, США, Росії й Німеччині. Для інсталяцій, які мали змогу побачити глядачі в Дюрені, Ганна Сидоренко та Сергій Якунін використали такі первісні й надійні природні матеріали, як вода, каміння, лід, пісок та світло. ...З великого льодяного конуса у невеличке озеро на підлозі, викликаючи хвильки, поволі скрапує вода. Або на палиці, як противага - камінь та лід. Як вічнотривала єдність та протиріччя між життям та смертю.... У напівтемних підвалинах романтичного замку Бургау, у супроводі сучасної японської музики, відвідувачі мали змогу побути на самоті, подивитись на звичні речі з іншого боку та зосередитись на власних думках. Власне, для кожного це був пошук особистої точки зору. «Ми дотримуємося думки, що філософське завдання мистецтва все ж таки полягає у лікуванні суспільства», - перехонаний Сергій Якунін. У сучасному хаосі життя півгодини зосередитись на собі, прислухатись до свого внутрішнього «я» саме це і є точкою зору. А жанр інсталяції допомагає створити асоціації і уособлює те, що не завжди в змозі зробити образотворче мистецтво-, вважає художник: «Ми професійні художники. За певних умов нам просто не вистачило обсягу тих матеріалів, з якими ми працювали. Вогонь, вода, пісок, - ці першоджерела несуть у собі відповідну кодовану інформацію, яку ми лише схематично складаємо у різних комбінаціях. На зразок, від конкретного - до загального. Роботи, які були представлені в Дюрені, є своєрідним продовженням одна одної і не мають назви. Наше завдання ми вбачаємо лише у визначенні напрямку глядацької думки, у створенні ситуації, в якій кожен глядач виступає як повноправний співавтор». Ганна Сидоренко веде далі: «Наша співпраця із Сергієм Якуніним втілює у собі не тільки спільний погляд художників-однодумців. Перш за все це діалог, який постійно триває - чоловічій та жіночий аспект погляду на те й саме». Ідея провести виставку в Дюрені народилася завдяки допомозі з боку Фонду імені Генріха Белля, розповідає представниця фонду Зіґрун Рекгауз: «Наш фонд підтримує не тільки письменників та політично переслідуваних митців, але й художників, які усебе вдома змушені буквально виживати через важкі економічні відносини і не мають можливості присвятити себе суто некомерційним проектам. В даному випадку, ми запропонували Ганні Сидоренко та Сергію Якуніну створити інсталяцію, яка пасувала б до підвальних приміщень замку Бургау. Так народилася ця чудова виставка високого міжнародного рівня». Художній керівник замку Бургау, Піт Ґьортц мав нагоду не лише спостерігати за роботою українських колег, але й й сам допомагав їм. «Вражає неординарний погляд на світ. Цього, власне, інколи дуже бракує сучасним західним митцям. Я сам художник і знаю, наскільки важко бути незалежним від власної майстерні, звичних допоміжних матеріалів. Така безкомпромісність у нашій творчій професії веде до того, що зникає задоволення від самого творчого процесу, втрачається напруга імпровізації. Українським же художникам Ганні Сидоренко та Сергію Якуніну властива здатність за допомогою простих речей за короткий час зосередитись і висловити себе в мистецтві». Бургомістр міста Дюрена Пауль Ларьє, який не вперше відкривав виставку саме із України, підкреслив, що мистецтво зі Східної Європи і зокрема з України залишалося досить довго невідомим у Німеччині. Втішним, на його думку, є той факт, що поволі змінюються часи і зміщуються акценти. Принагідно Пауль Ларьє згадав, що минулої весни саме в замку Бургау відбувся тиждень української культури: «Десять років тому наше місто Дюрен скористалося запропонованою пропозицією започаткувати партнерські відносини з українським Стриєм, багатим на художні таланти. Для німецької делегації перша поїздка до України нагадувала відкриття Нової Землі. Але результат перевершив сподівання. Зокрема, у галузі образотворчого мистецтва. Західний глядацький загал ніколи не очікував, що в українського мистецтва такий високий рівень. Я радий, що в такий спосіб ми маємо нагоду поєднати Захід і Схід Європи, зробити можливим діалог та обмін думками. Я у захваті від ідєї, яка надихнула художників на створення інсталяції «Точки зору», де завдяки простим засобам передачі інформації постають глибинні прадавні питання. Для мене особисто це і є ознакою так званого «справжнього мистецтва», - сказав бургомістр міста Дюрена Пауль Ларьє. ...Більшість відвідувачів не дуже поспішали залишати виставку, досить влучно узагальнили основний жанр творів: інсталяція-медитація, медетативна атмосфера, яка спонукає замислитись про плин життя , винайти красу і гармонію в простому, нарешті, відкрити власний внутрішній зір.