Транзит влади у Казахстані: що очікує Нурсултана Назарбаєва

У Казахстані розпочалася дискусія про підготовку "вічного" президента країни Нурсултана Назарбаєва до передачі влади та його ймовірних наступників. DW зібрала найважливішу інформацію.

У Казахстані, схоже, дали сигнал для початку так званого транзиту влади. Принаймні саме так закордонні та місцеві оглядачі сприйняли остаточне затвердження Конституційною радою республіки закону, згідно з яким перший президент країни отримує право пожиттєво очолювати Раду безпеки. Вказує на це і оприлюднена BBC заява спікера Сенату Казахстана Касим-Жомарта Токаєва про те, що, на його думку, Нурсултан Назарбаєв, чий президентський термін добігає кінця у 2020 році, не братиме участі в наступних виборах.

У Казахстані приймають ставки на наступника президента

Ці події наприкінці червня додатково заохотили експертів пропонувати свої прогнози щодо того, як саме пройде транзит влади, вочевидь, уже спланований в Астані. Як ймовірних наступників розглядають і старшу доньку президента Даригу Назарбаєву, і чоловіка молодшої - Тимура Кулібаєва. Звучать і прізвища вже згаданого спікера Токаєва, а також низки інших відомих особистостей.

Дарига Назарбаєва - одна з претенденток на "трон" батька

Не маючи на меті перераховувати усі озвучені прогнози, DW все ж хотіла би відзначити кілька важливих моментів. По-перше, жоден з оглядачів не згадує можливість транзиту влади шляхом вільних виборів. По-друге, якщо говорити про дискусію в межах Казахстана, то, як стверджує головний редактор "Нової газети - Казахстан" Олександр Краснер, ЗМІ, в яких це обговорюється, можна порахувати на пальцях.

"Виняток становить заява формально другої людини в державі, Токаєва, яку він зробив в інтерв'ю BBC. Її дуже активно обговорюють з огляду на те, чи справді чиновник озвучив точку зору першої особи держави", - говорить Краснер. 

Чи помилився спікер казахстанського Сенату?

Казахстанський політолог Айдос Сарим виходить з того, що спікер Сенату не виступав від імені президента. "Відразу після цієї заяви і міністр інформації, і колишній керівник адміністрації президента, й інші особи почали спростовувати слова Токаєва. Я мав кілька контактів з серйозними політичними фігурами в Казахстані, Я запитував, як оцінювати цю заяву - як спланований "злив" чи як помилку Токаєва. Значна частина співрозмовників переконані, що він "попав", - коментує Сарим. За його словами, на Заході такі заяви мають вагу, але в Казахстані люди при владі не бажають і не готові вести публічне обговорення питання про транзит, і тоді мова не може йти про "злив".

Співрозмовник DW вважає, що Нурсултан Назарбаєв владу нікому не передаватиме. "Він переконаний, що краще за інших розуміє, як управляти країною. Зрештою, передачу влади комусь без того, щоб в результаті один з казахстанських кланів здобув перемогу над іншим, реалізувати важко", - пояснює Айдос Сарим.

Головне питання при транзиті влади: хто повинен прийти, щоб дітей та рідних, їхні статки не зачепили, доповнює політолога Олександр Краснер. Він звертає увагу на те, що будь-хто, хто прийде "не з сім'ї", буде переглядати результати приватизації на користь "своїх". "В Астані бачать це на прикладі і Туркменії, і Узбекистану. Далі, якщо президент піде зі своєї посади в Радбез, то залишить свого наступника без усіх силових структур. І новій особі "не з сім'ї" необхідно буде спершу провести дострокові вибори до парламенту, знову змінити законодавство, і лише після цього можна реально взятися за транзит. Не знаю, хто на це погодиться", - розмірковує Краснер.

Хто на Заході очікує транзиту влади в Астані

Утім, на Заході на ситуацію дивляться інакше, визнає Айдос Сарим, який наприкінці червня побував у Вашингтоні в складі делегації форуму "Жана Казахстан", провівши низку зустрічей у Держдепі, Конгресі, Сенаті, американській Раді безпеки тощо.

"Тема транзиту там - номер один. Вона виринала буквально на кожній зустрічі. Люди розглядають різні варіанти, порівнюють з Узбекистаном, і в цьому ракурсі ставлять кваліфіковані питання. Частина експертів зі США, з якими ми спілкувалися, сприйняли сигнали з Астани дуже серйозно, хоча ми переконували їх, що про транзит поки не йдеться", - розповів Сарим.

Натомість німецький експерт з питань Центральної Азії Міхаель Лаубш (Michael Laubsch) вказує на те, що Брюссель, Берлін чи Відень як столиця ОБСЄ нині переймаються зовсім іншими проблемами, ніж транзит влади у Казахстані. Хоча є низка аналітичних організацій, які стежать за ситуацією, зокрема, це Джеймстаунський фонд та Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR).

"Реструктуризація Радбезу Казахстана, запропонована у січні і затверджена в червні, цими структурами була оцінена як початок транзиту влади, під час якого, втім, ті основні елементи системи і принципи політики, які були закладені за Нурсултана Назарбаєва, не піддаватимуться радикальній ревізії. А сам закон сприймається як намір президента зберегти своє представництво в організаціях, які цій ревізії можуть запобігти", - стверджує німецький експерт.

За словами Міхаеля Лаубша, це основний висновок, якщо узагальнювати те, як аналізують нинішній стан справ на Заході. "Його підтверджують і мої контакти з західними політиками, які займаються регіоном, в останні місяці", - каже Лаубш.

Що роз'єднує Тимура Кулібаєва, Даригу Назарбаєву та "Газпром"

Однак повернімося в Казахстан. Якщо основні ЗМІ транзит не обговорюють, то, за словами Олександра Краснера, зовсім інакша картина у соцмережах. Одним зі збурювачів спокою виступив колишній голова Комітету національної безпеки Казахстану, а нині вигнанець Альнур Мусаєв, який опублікував у Facebook кілька розділів своїх роздумів.

"Мусаєв - джерело сумнівне, але мав доступ до таємних документів. Згідно з Мусаєвим, у Казахстані з перших років незалежності діє секретне управління, яке повинне попереджати будь-які спроби повалення Нурсултана Назарбаєва. А сірим кардиналом, який управляв підбором людей для цієї мети, був батько Тимура Кулібаєва. Враховуючи, що цей зять президента - чи не найвпливовіша людина у банківській системі Казахстану, Кулібаєви мають велику вагу у системі транспорту, у нафтовидобутку, і з цим кланом пов'язані дуже впливові чиновники. То до версії, що ця родина зараз має претензії на "трон", поставилися уважно", - розповідає Олександр Краснер.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Палац страченого диктатора

Ця будівля-монстр до сьогодні стоїть в столиці Румунії Бухаресті. Це друга за величиною будівля у світі після Пентагону (штаб-квартири Міноборони США). Його площа - 265 тисяч квадратних метрів. Ідея будівництва прийшла колишньому диктатору Ніколае Чаушеску під час візиту до Північної Кореї у 1984 році. Зведення будинку коштувало мільярди доларів. Заради цього знесені були цілі кварталів міста.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Президент у незаконній будівлі?

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган переїжджає у свою нову штаб-квартиру в Анкарі, так званий "Білий палац". Величезний комплекс будівель має тисячу кімнат. У цьому палаці не обійшлось без конференц-залів, захищених від прослуховувань, та бункерів, які можуть витримати ядерну атаку. Утім, критики називають цю державну будівлю протизаконною, нагадуючи, що її звели попри рішення суду.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Нафтодоларова розкіш

Вночі урядові будівлі столиці Казахстану постійно змінюють свій колір. Президентський палац видається при цьому кричущою копією Білого дому у Вашингтоні. Нурсултан Назарбаєв почав керувати країною ще за радянських часів. Говорять, що його родина володіє сімома мільярдами доларів. Казахстан - країна, багата на сировинні корисні копалини.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Манія величі по-туркменськи

В цьому палаці в Ашхабаді проживає туркменський президент Гурбангули Бердимухамедов. Він був особистим лікарем засновника держави Сапармурата Ніязова, який сам проголосив себе батьком усіх туркменів (Туркменбаші). Коли Ніязов помер в 2006 році, Бердимухамедов став його наступником. Новий президент, як і його попередник, працює над культом своєї особи під золотим куполом чудового палацу.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Феодальні володіння під Києвом

Цю елітну резиденцію у Межигір’ї неподалік від Києва побудував колишній президент України Віктор Янукович. Після його втечі в лютому 2014 в Росію громадські активісти опублікували в інтернеті документи, які були знайдені на дні Київського моря. Коли Януковича у 2010 обрали президентом, одним із перших його кроків стало розпорядження придбати люстру для резиденції вартістю у вісім мільйонів євро.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Безмежний блиск

Так виглядали апартаменти українського екс-президента: багато золота, блиску і несмаку. Януковича звинувачують у корупції та панибратстві. Він привласнив собі сотні мільйонів євро. Його сини Віктор та Олександр також зуміли заробити чималі статки завдяки своєму батькові.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Монархічна пишність в Парижі

Чимало пафосу і в оточенні тих, хто працює в президентській резиденції на Сені. Ось, наприклад, вид на письмовий стіл президента Франції. У Парижі представники влади працюють ніби в музеях. Єлисейський палац переповнений історичними творами мистецтва та раритетними меблями. Бетонні стіни - тільки у підвалі, де за товстими сталевими дверима ховається командний центр управління ядерною зброєю.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Оманлива скромність в Багдаді

Порівняно з іншими президентськими резиденціями палац колишнього іракського диктатора Саддама Хусейна в Багдаді, принаймні ззовні, видається майже непомітним і досить скромним.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Перська пишність

До будівельного комплексу Саадабад на північному сході іранської столиці Тегерана належать аж 18 палаців. У 1920-ті роки шах Реза Пехлеві захотів розширити комплекс у кілька разів. Приміщення почали використовувати як у службових цілях, так і як житло. Так званий "зелений палац" служив шаху та його дружині Сораї літньою резиденцією.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Чудовий палац в Досі

У цьому палаці проживає емір Катару шейх Тамім бін Хамад Аль Тані. Він відкрив двері країни на Захід та заснував 1996 року англомовний телеканал Al Jazeera. Тоді Катар заявив про себе на зовнішньополітичній арені. Та з часом емір знову опинився в ізоляції, зокрема, через свою підтримку єгипетського руху "Брати-мусульмани". Катар підозрюють також у фінансуванні терористичних груп.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Палац в Аккрі

В цьому розкішному палаці розташована резиденція ганського глави держави. Гана є передовим прикладом стабільності Африки та економічного прогресу. Країна досить добре заробляє на експорті какао і золота. Тим не менш, майже половина з 23 мільйонів населення Гани й досі проживає в бідності. Це пов'язують, зокрема, з корупцією в попередньому уряді країни.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Вражаюче мистецтво

У багатьох владних установах по всьому світу можна насолоджуватися незрівнянними творами мистецтва. Ось тут, у президентському палаці в Мехіко, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр милується однією з картин на стіні.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Замок для громадян

Палац Бельвю в Берліні - офіційна резиденція німецького федерального президента. Бездоганна біла будівля у неокласичному стилі розміщена на річці Шпрее. Двоповерховий комплекс був побудований за ескізами архітектора Філіппа Даніеля Боуманна в 1786 році. Будівля служила приватною резиденцією Фердинанда Пруського. У саду палацу проходять літні вечірки, які дуже популярні серед відвідувачів.

Особливо ця увага загострилася після того, як в середині червня на російському каналі "НТВ" у програмі "Секрет на мільйон" виступила співачка та фотомодель Саті Казанова, яка розповіла про стосунки з певним мільярдером з іншої країни. "Мова йшла про його любовні походеньки, про дорогі розваги, зокрема, як можна зрозуміти, і державним коштом. А редактори передачі висвітили його ім'я - це Тимур Кулібаєв", - переповідає співрозмовник DW.

Щойно з'явилася передача, "Комсомольська правда", використавши цей епізод, оприлюднила матеріал про Кулібаєва, який поширили численні російські ЗМІ. "Особлива пікантність ситуація в тому, що Кулібаєв - акціонер і член ради директорів "Газпрому", а "НТВ" - канал, який належить "Газпром-медіа" і підконтрольний "Газпрому". Виникає запитання: наскільки "згори" мало надійти "замовлення" на компрометацію Кулібаєва, аби його виконали журналісти, для яких він фактично входить у пул господарів?" - відзначає Краснер.

"Це запитання породив відповідь у самому Казахстані, що, мовляв, таким чином на поверхню вийшла війна, яку ведуть за майбутній трон Кулібаєви та старша донька чинного президента Дарига Назарбаєва. Адже у разі відставки президента його місце автоматично займає спікер Сенату. А за крок від нього у Сенаті саме Дарига Назарбаєва. Родзинка в тому, що у Кулібаєвих в руках ресурси, а донька президента - технічно за крок від влади. Це обговорюється, щоправда, в основному в соцмережах", - описує колізію, що виникла, головний редактор "Нової газети - Казахстан".

Підпишіться на нас