Транспортна інфраструктура - Львів звернувся до досвіду Німеччини

Як реформувати транспортний рух у місті з користю? Німецькі експерти приїхали до Львова, щоб поділитись своїм досвідом і розповісти, як можна зробити місто мобільнішим і екологічнішим.

Постійні затори та скарги мешканців Львова на неякісний рух транспорту в місті змусили львівську владу замислитися над створенням так званої "Стратегії мобільності", яка б мала ці питання врегулювати. За допомогою і консультаціями вона звернулась до міст-партнерів, з якими має угоди про співпрацю. Одне з них - німецький Фрайбург, який має славу одного з найчистіших та найзеленіших міст Німеччини. Нині 34 відсотки його мешканців добираються на роботу велосипедами, 16 відсотків - трамваями, і лише 21 відсоток - автомобілями.

Deutschland Freiburg im Breisgau

Партнер Львова - Фрайбург - має славу одного з найчистіших міст Німеччини

Це при тому, що ще у 1982 році все було по-іншому. Центр міста був запаркований авто, якими користувались 39 відсотків жителів, а на велосипед сідали лише 15 відсотків. Таких разючих змін у Фрайбурзі досягнули не зразу. "По-перше, це відбувалось поступово, а не впродовж року. А по-друге, була воля самих мешканців. Вони усі свідомо погодились на те, що центр міста має бути чистим і вільним від автотранспорту", - розповідає DW відповідальний за міське планування бургомістр Фрайбурга Мартін Гааґ (Martin Haag). В українському Львові ситуація - протилежна. За даними комунального Інституту міста, велосипедом тут користуються лише 3 відсотки мешканців, а електротранспортом  - 23 відсотки, з яких: трамваєм - 13 відсотків мешканців, тролейбусом - 10 відсотків, решта - маршрутними таксі та автомобілями.

Різні міста - схожі проблеми

Але Львів, на думку Мартіна Гааґа, зможе легко пройти такий самий шлях, який пройшов Фрайбург. У двох міст схожі центральні вузькі вулиці, хоча Львів щонайменше втричі більший за Фрайбург за кількістю населення. Передовсім, львів'янам найважливіше повернути довіру до громадського транспорту і спробувати пересадити мешканців з автомобілів на трамваї-тролейбуси. "Вам важливо знайти стратегії, які дозволять громадський транспорт вийняти з цього руху з заторами, щоб вони могли проїжджати швидко, щоб ними було вигідно добиратись. Одна із таких можливостей: побудова окремих смуг для трамваїв і тролейбусів. Але в історичному центрі це не завжди можливо,тому є інша можливість - працювати зі світлофорами", - радить німецький експерт. Автомобілістів з приміських зон він пропонує "перехоплювати" десь на околицях, щоб пересаджувати на громадський транспорт, натомість запропонувавши безкоштовні стоянки для автомобілів.

Ukraine Freiburgs Bürgemeister Prof. Dr. Martin Haag während eines Treffens mit der Stadtverwaltung der Stadt Lwiw

Один із бургомістрів Фрайбурга - Мартін Гааґ - розповів владі Львова, як німецьке місто ставало дедалі екологічнішим

Поради з Німеччини хочуть використати при написанні стратегії мобільності для Львова, тому презентацію Гааґа прийшли послухати працівники комунальних підприємств, профільних управлінь і громадськості. "Хоча Фрайбург і Львів - структурно різні міста, але в нас - однакова мета. Ми теж робимо велику ставку на зелені технології, на велосипеди, на електромобільність. Щоб перейти до цього, ми і запросили Мартіна Гааґа проконсультувати нас", - розповів DW заступник міського голови Андрій Москаленко. Він каже, що ідея окремих смуг є цікавою і можливою, але він нагадує, що ці зміни Фрайбург впроваджував впродовж 35 років. "Але ми від цього не втечемо, бо хочемо запроваджувати електронний квиток. А в таких умовах транспорт має чітко їздити за графіком. Якщо не буде дотримуватися графік, будуть труднощі в роботі електронної системи", - продовжує заступник мера Львова.

Зміни - лише на папері?

Львову не просто буде перетворитися з міста, орієнтованого на автомобілі, на місто, яке робить ставку на екологічний транспорт, вважає аналітик з комунального Інститут міста Тарас Гакавчин. Він не впевнений, що переорієнтація легко сприйметься громадськістю. "Ми мусимо це змінити. Але розуміємо, що може бути збурення громади. Дивіться, які дебати в нас відбуваються навколо змін щодо окремих вулиць. А тут - зміна підходів. І щоб це розпочати, треба десь рух обмежувати, а це буде бити по рейтингу політиків, які будуть за це голосувати. Нема певності, що вони погодяться це робити",  - каже Тарас Гакавчин. 

Ukraine neuer Fahrradweg in Lemberg

Попри перші велодоріжки у місті велосипедами користується лише три відсотки львів'ян

Попри це ідеї з Фрайбурга треба закладати в "Стратегію мобільності" Львова, навіть якщо є великі шанси того, що вони залишаться лише на папері, вважає громадський активіст з громадської організації "Дайте пройти" Дем'ян Данилюк. "Зараз ми на етапі 80-х років Фрайбурга. Тому наскільки швидко ми пройдемо цей шлях, буде залежати від розуміння людей, їхнього бажання мати автомобіль, бажання політиків, посадовців. Але приклад Фрайбурга надихає",  - каже він.

Транспорт - іще не все

Ознайомлення Львова з досвідом Фрайбурга щодо транспортних змін  - це лише один із пунктів співпраці двох міст-партнерів. У травні 2017 року міста підписали угоду про намір реалізації спільного проекту з підвищення енергоефективності в одному зі спальних районів Львова. Цей проект має фінансуватись із гранту Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини та організації Engagement Global, на який Львів і Фрайбург подалися спільно. Вартість проекту оцінюється приблизно у півмільйона євро. За ці гроші в одному із спальних районів Львова збираються утеплити будинок, впровадити енергоефективні технології в школі, а також встановити LED-освітлення вулиць. Львівська влада повідомила, що заявку на грант уже подано і проект погоджено. Іще до кінця цього року. Німецькі експерти погодились ділитися з львів'янами досвідом і в інших сферах.

Культура

Місія виконана

Мета проекту - передати лвів'янам досвід, а вже далі вони самі мають піклуватись про історичні будівлі свого міста. Це був спільний проект Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та Львівської міськради. Його учасники вважають, що свою місію виконали.

Культура

Вікна, брами, балкони…

Трохи статистики: за час реалізації проекту вдалось відновити 850 дерев’яних вікон, 150 вхідних брам, 80 балконів, 4 сходові клітки, 14 внутрішніх дворів. Майже півтисячі ремісників пройшли курси підвищення кваліфікації. На всі ці програми Німеччина виділила майже вісім мільйонів євро. На фото: брама на вулиці Лепкого до та після реставрації.

Культура

Десятиліттями без ремонту

Коли 2009-го року німецькі майстри оглянули львівське середмістя, їм кинувся в очі жахливий стан багатьох львівських будівель. Більшість з них уже впродовж десятиліть не бачила ремонту. Приклад - ось ця сходова клітка в будинку на вулиці Театральній 12 (фото).

Культура

Після реставрації

Без сумніву, тепер до такої будівлі на вулиці Театральній у Львові приємно заходити.

Культура

Почали з вікон

Розпочали ж свою роботу рестовратори з вікон та вхідних дверей у старій частині Львова. За даними експертів GIZ, 44 відсотки всіх історичних вікон у Льовів є в поганому стані. Відновлювальні ж роботи раніше проводилися із серйозними помилками, кажуть експерти. Так, третина всіх вікон у старих кварталах нині є пластиковими, що абсолютно суперечить історичному виду будівлі.

Культура

Паралельно взялися й за брами

Ще одним болючим місцем львівської архітектури виявились брами. Більшість з них є сильно зношеною й підлягає капітальному ремонту. До програми з реставрації вікон і брам залучили й мешканців будинків. Вони мали сплачувати 30 відсотків коштів, решту грошей надавало GIZ. Ця програма користувалась великою популярністю серед городян. Щороку від львів’ян надходило до 300-400 заяв.

Культура

Згодом дійшла черга й до балконів

До фінансування реставрації балконів, чимало з яких теж перебували у катастрофічному стані, також залучали мешканців. Половину від загальної суми платило GIZ, половину - місто. Мешканці вносили 500 гривень з квартири. Такий формат співфінансування запровадили для розподілу відповідальності і ефективнішої співпраці між міською владою та городянами.

Культура

От що з того вийшло

Балкон на вулиці Дорошенка 6 у Львові після реставрації. На такому балконі можна й каву випити й перехожим на голову тепер нічого не обвалиться.

Культура

Дворик на Кониського

Облаштовувати внутрішні дворики у рамках українсько-німецької програми в Львові розпочали з 2012-го року. В тісному історичному центрі часто бракує вільного простору, ігрових майданчиків і спокійних місць просто неба. А те, що є, часто перебуває в жалюгідному стані. На фото: Так виглядав внутрішній дворик на вулиці Кониського до реставраційних робіт.

Культура

Місця для відпочинку

А таким дворик на Кониського постав після того, як за нього взялися реставратори: тут затишно і є, де відпочити. Щороку в грудні GIZ оголошував конкурс на відновлення внутрішніх дворів, переможцями якого ставали 3-4 будинки в історичному центрі. 90 відсотків вартості всіх робіт брав на себе GIZ. 10 відсотків - мешканці, але не більше, ніж 1000 гривень з квартири.

Культура

Свій підхід до кожного двора

У двориках замінювали неякісні покриття, вимощували доріжки та тераси бруківкою або спеціальними бетонними плитами, висаджували рослини. У дворику на вулиці Гайовій, коли ставили клумби, мешканці не вірили, що в тіні зможе щось вирости. Тепер тут справжня зона відпочинку з трьома клумбам. Важливо для кожного окремого дворика підібрати "свої" рослини - кажуть в GIZ.

Культура

Найцінніше - майстер-класи

Навчання майстрів - у Львівській міськраді вважають найціннішим досвідом в українсько-німецькому проекті. На тренінгах йшлося про підбір правильної технології та матеріалів, про правильне ведення документації та складання кошторису, а також про те, як поводитись із автентичними елементами. Ті, хто навчався в німецьких майстрів під час проекту, заснували близько 20 нових реставраційних фірм.

Культура

Вони поїхали, але обіцяли повернутись

Після того, як німецькі майстри й архітектори поїдуть, частину програм, започаткованих ними у Львові, на жаль, закриють. Як пояснюють у міськраді, через відсутність грошей. Залишать хіба реставрацію балконів і, можливо, двориків. А тим часом у GIZ кажуть, що планують повернутися до Львова, тільки вже з новим проектом. Цього разу він стосуватиметься розвитку міста.

Теми