1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Три сценарії для України: компроміс, капітуляція чи насильство - Spiegel online

Огляд преси підготувала Леся Юрченко5 квітня 2007 р.
https://p.dw.com/p/ALq6

Європейська преса продовжує коментувати події в Україні. У французькому виданні Nice-Matin читаємо:

Страждання України ще не припинилися. Помаранчева революція переживає нові труднощі. (...) Проросійський табір, який не варто обмежувати лише підтримкою з боку президента Росії Путіна, є реальною політичною силою в країні. Зрештою, саме йому вдалося виграти попередні парламентські вибори. З того часу „помаранчевому” президенту Ющенку доводиться правити в країні з незручною урядовою коаліцією. (...) Позачергові вибори в такій ситуації – не найгірший вихід. Звісно, якщо на них будуть дотримуватися демократичних правил гри й останнє слово буде за виборцями, - переконана французька газета Nice-Matin.

Швейцарське видання Tages-Anzeiger у продовження теми зазначає:

Український політичний театр перетворився з геройського епосу на похмуру трагедію. В головних ролях: безпомічний президент, його безсовісний конкурент з жагою до влади, а також себелюбна блондинка з косою. Глядачі – 47 мільйонів українців. (...) Навіть дострокові вибори не змінять розстановки сил у країні. Російськомовний схід все одно обере біло-блакитних, в українськомовний захід – помаранчевих. І це все лише якщо люди взагалі знову зацікавляться політикою. Здається, вони нині прагнуть радше нового складу театральної трупи. Але безуспішні зірки не поступляться добровільно своїми місцями. Тільки глядачі можуть в цьому щось змінити. Переважна більшість з них однак відвертається з огидою, - пише Tages-Anzeiger зі Швейцарії.

Угорська газета Nepszabadsag висловлює таку думку:

Було б просто безглуздо зводити проблеми України лише до того, що Ющенко орієнтується на НАТО, а Янукович – на Путіна. Головна проблема полягає в тому, що народні обранці навіть через кілька років після зміни системи не змогли чітко розподілити повноваження різних гілок влади. Суттєвим моментом є також і той факт, що ті дві орієнтації (на Схід і на Захід), які існують в Україні, практично неможливо змінити. Реально й потрібно однак шляхом консенсусу позбутися демократичних дефіцитів заради майбутнього. І відповідальність за це лежить порівну на Ющенкові й на Януковичі, - наголошує угорська газета Nepszabadsag.

Німецьке Інтернет-видання Spiegel online вважає, що в Україні „можливі нині три сценарії: компроміс обох сторін, капітуляція однієї з них чи насильницький розвиток:

Ситуація, в якій перебувають Ющенко, Янукович і Тимошенко нагадує ситуацію трьох, хто врятувався на невідомий острів із затонулого корабля. Вони можуть по черзі розважатися один з одним, або ж лаятися, їм від цього легше не буде. Розділена на ворогуючі табори Україна ніби затиснута між Росією та Європейським союзом. ЄС не демонструє свого наміру прийняти після болгар та румунів ще й 47 мільйонів українців. А для подальшого зближення з Росією, що саме переживає бум через надходження від продажу газу та нафти, немає консенсусу. Так Україні й доводиться далі животіти в сірій зоні між Росією та Євросоюзом, - читаємо у Spiegel online.

Німецька газета Leipziger Volkszeitung пише про перспективи позачергових парламентських виборів, призначених Ющенком:

Президенту навряд чи вдасться досягти успіху. Дострокові вибори не зможуть змінити розстановки політичних сил на його користь й компенсувати ті упущення, яких він припустився раніше в боротьбі з корупцією, юридичній реформі й розбудові правової держави. Як би не завершилося владне протистояння між парламентом і президентом, зрозуміло одне: ера Ющенка добігає свого кінця. І повинна в цьому не стільки антидемократична коаліція на чолі з прем’єр-міністром Януковичем, а сам президент, з його неспроможністю відкрити перспективу для України, - аналізує Leipziger Volkszeitung.

Ще однією темою коментарів у європейських виданнях є звільнення Іраном британських моряків. Французьке видання Ouest-France пише:

Це був „подарунок до Великодня” уряду Тоні Блера. Президент Ірану Ахмадінеджад сам призначив себе на роль „доброго”, помилувавши військових й висловивши жаль, що Лондон „не має мужності визнати свої помилки”. (...) Примусивши британських військових перед камерами в письмовій формі визнати, що вони порушили іранський кордон, соратники Ахмадінеджада принизили не лише моряків, але й усю Великобританію, вважає Ouest-France.

Натомість болгарська газета Монитор віддає належне успішній британській дипломатії:

Безсумнівно, своїм звільненням британські моряки мають завдячувати досконалій британській дипломатії, яка все ще залишається номером першим в світі. Ні для кого не було таємницею, що Лондон розпочав два чи три дні тому закулісні переговори з цієї проблеми. Очевидно, британці змогли б дати перевести подих й усьому людству, якби так вдало, як і випадку зі своїми моряками, змогли посередничати й між Тегераном і Вашингтоном, - припускає болгарське видання Монітор.