Трудова міграція: європейці стали більш осілими

Сантехнік Вольфганг мешкає у східній Німеччині, а працює у Люксембурзі. Щотижня він долає відстань у кілька тисяч кілометрів, щоб мати можливість працювати. Адже вдома йому би довелося жити на 400 євро - допомогу з безробіття.

Таких, як Вольфганг, у ЄС - мільйони. Є навіть випадки, коли робітники літають із Польщі до Великобританії, щоб відпрацювати тиждень і потім повернутися додому. Цим людям, напевне, було би легше назавжди переїхати до країни, де розташоване їхнє робоче місце. Але не всі зважуються на еміграцію. Кількість сміливіших дедалі зменшується - про це свідчить остання доповідь Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) щодо міграції, у якій зафіксовано стан на 2009 рік.

Організація економічної співпраці та розвитку пов’язує зменшення міграції з економічною кризою, Адже країни, де традиційно працювали іноземці - Греція, Італія, Іспанія, Португалія переживають економічні негаразди, вакансій майже немає, тому і їхати туди люди не хочуть.

Брюссель підтримує міграцію

Водночас міграція - чи як її називають у офіційних документах ЄС - „мобільність“ є одним з пріоритетів керівництва Євросоюзу. Коментуючи доповідь ОЕСР, Єврокомісар з питань працевлаштування Ласло Андор зауважив, що міграція - є головним пріоритетом задля досягнення в ЄС високого рівня працевлаштування та зменшення рівня бідності.

У Брюсселі розроблені стратегії, документи та «дорожні карти» щодо того, як збільшити мобільність громадян країн ЄС. Навіть не зважаючи на економічну кризу, все ще є країни, де хронічно не вистачає працівників, приміром, Швеція. І інші, такі як Румунія та Болгарія, - де безробіття б’є усі рекорди. Іще одним яскравим прикладом є Бельгія: у Фландрії - кількість вакансій постійно збільшується. У Валлонії ж постійно зростає безробіття.

Якби не мова…

Чому ж працівники не їдуть до іншої держави, чи то, як у випадку Бельгії, навіть до іншого регіону? Або ж їдуть, щоб працювати вахтовим методом, і не бажають переселятися? Однією з причин називають мовний бар’єр. Навіть якщо голова родини розуміється на мові свого роботодавця, то дружина і діти не завжди є поліглотами.

Утім, мова є не єдиною причиною, й, найімовірніше, не найголовнішою.

Не зважаючи на брак робочої сили у певних галузях, окремі державі ЄС не завжди радо вітають іноземців, нехай і з держав Євросоюзу. Політики часто потурають настроям, ворожим до прибульців. Яскравим прикладом цього є недавній випадок у Нідерландах, де уряд відмовився видавати візи румунським робітникам, як раз перед початком сезону збору фруктів. Голландські фермери проводили акції протесту та демонстрації, але урядовців переконати не вдалося.

В ЄС не зручно мігрувати

Втім, є й низка так би мовити „технічних факторів“, які заважають міграції. У Євросоюзі досі немає спільних правил визнання дипломів. Тобто лікар, який отримав освіту у Греції, не зможе одразу без будь-яких бюрократичних перепон працювати, приміром, у Великобританії.

Окрім цього, немає спільних правил щодо дотримання соціальних гарантій. Нині, наприклад, не зрозуміло, як нараховуватиметься пенсія, якщо робітник працював у одній державі ЄС, а після того, як пішов на заслужений відпочинок, переїхав до іншої.

Новачкам найважче

Є й інші проблеми, які загалом стосуються громадян країн-нових членів Євросоюзу. До недавнього часу вони не скрізь мали змогу безперешкодно працювати. Громадяни держав першої хвилі розширення ЄС лише у травні цього року отримали право працювати у Німеччині, не отримуючи у відповідних установах дозвіл на працю. Громадяни Болгарії і Румунії все ще потребують дозволу.

Окрім цього, час від часу в окремих державах ЄС з’являються дискусії на кшталт „чому б не вислати безробітних“, як нещодавно запропонував уряд Нідерландів, маючи на увазі польських робітників. Тож не дивно, що громадяни держав-нових членів ЄС прагнуть, якщо вже й переїжджати, то за першої можливості отримати громадянство іншої країни. Адже тоді вони будуть впевнені, що спокійно зможуть працювати, а у разі втрати роботи виселити їх уже не вдасться.

Автор: Тетяна Карпенко, Люксембург
Редактор: Роман Гончаренко