1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Турки й хорвати на шляху до ЄС: перші кроки

За матеріалами кореспондентів23 жовтня 2005 р.

Менше ніж через два тижні після формального початку переговорів Європейського союзу з Туреччиною та Хорватією про вступ до організації домовленості почали наповнюватися конкретним змістом. Перший етап передбачає зрівняльний аналіз законодавства ЄС і країн-кандидатів.

https://p.dw.com/p/AM8U
Фото: dpa

Реальні переговори про вступ до ЄС почалися для турків і хорватів 20-го жовтня без шампанського й червоних килимових доріжок. Перша регулярна фаза називається „скрінінг”, що в даному випадку можна перекласти з англійської як „зрівняльний аналіз”. З одного боку – турецьке й хорватське законодавство, з іншого – 80 тисяч сторінок нормативно-правових документів ЄС. Говорить річниця Єврокомісії Крістіна Надь:

„Спочатку мета полягає в тому, щоб пояснити кандидатам закони, приписи й стандарти ЄС. У другій фазі закони буде порівняно, а насамкінець Європейська комісія складе доповідь про результати аналізу”.

Отже, європейці шукатимуть у турецьких та хорватських законах „дірки”. За оцінками Єврокомісії, це триватиме приблизно рік. Загалом Європейські норми охоплюють 35 глав. Дев’ять із них планується проаналізувати ще цього року.

Лише потім почнеться безпосередній процес переговорів, у ході яких турецький та хорватський уряди повинні довести, що „дірок” у законодавстві більше немає. Але й це ще далеко не все. Доводити треба буде також, що закони існують не тільки на папері, а виконуються на практиці. Лише в такому разі главу може бути формально закрито. Якщо, звичайно, жодна з 25 країн-членів не протестуватиме. Всі вони мають право вето, а отже 35 шансів „завалити” переговори.

Загалом переговори з Туреччиною заплановано мінімум на десять років. Проти жодної країни кандидата не запроваджували стількох додаткових перепон і бар’єрів, як це зробили для Туреччини. Як кажуть дипломати у Брюсселі, поїзд рушив, але якою буде його кінцева зупинка – невідомо.

Найбільш суперечливий для турків момент – їхній конфлікт з Кіпром – буде розглянуто лише наступного року. Саме тоді в Євросоюзі головуватиме Австрія, країна, що два тижні тому до останнього чинила спротив офіційному початку переговорів про вступ. Австрійський канцлер Вольфганг Шюссель тоді вимагав запропонувати Анкарі не тільки повноцінне членство, а й так зване „привілейоване партнерство”. І все ж таки турецький міністр закордонних справ Абдулла Ґюль сподівається на чесні переговори під головуванням австрійців. Між тим австрійський канцлер Шюссель вже заявив, що його країна збирається закрити свій ринок праці для турецьких мігрантів, причому не тимчасово, а назавжди.

Те, що шлях турків до ЄС не буде вкритий трояндами, відчувається вже зараз. Комісар з питань розширення Євросоюзу Олі Рен готує щорічну доповідь про стан справ у Туреччині. Хоча документ буде оприлюднено в листопаді, турецькі ЗМІ вже повідомляють про деякі критичні моменти. Зокрема, є інформація, що європейці не задоволені обмеженням свободи слова і преси в Туреччині останнім часом. У цьому зв’язку називають процеси проти письменника Орхана Памука й журналіста Гранта Дінка, які критично висловлювалися про геноцид вірмен в Османській імперії.

Тим часом хорвати мають усі шанси випередити турків на шляху в об’єднану Європу. Експерти очікують, що переговори Брюсселя й Загреба будуть простішими, ніж Брюсселя й Анкари. У Єврокомісії кажуть, що правова та економічна система Хорватії краще пристосована до європейських вимог. Тому переговори про вступ можуть закінчитися вже через кілька років, якщо звичайно, Хорватія, як і обіцяла, співпрацюватиме з Міжнародним трибуналом по злочинах у колишній Югославії.