Ті, що переймаються ЄЕПом
17 липня 2006 р.
Коментуючи перспективи створення Єдиного економічного простору, експерт Німецької групи радників при уряді України Рікардо Джуччі звернув увагу на розвиток торгівельно-економічних відносин із Росією. За словами експерта, ініційовані Москвою м’ясомолочні і газові війни є дуже чіткими сигналами про недоцільність створення ЄЕП:
„В цілому ці події засвідчують, що планований Єдиний економічний простір із Росією, Казахстаном і Білоруссю не має жодного сенсу. Формальною перевагою цього утворення могли би бути низькі ціна на газ, однак їх уже немає. Крім того, Росія останнім часом не схожа на надійного партнера у торговельних відносинах. Отже, на мою думку і на думку групи радників, така інституція як ЄЕП немає жодного сенсу. Натомість треба скоріше приєднуватись до СОТ, підписувати угоду про вільну торгівлю з Євросоюзом і (чому ні?), вільну торгівлю з Росією. Однак ніякого митного союзу і ніякого Єдиного економічного простору не потрібно”.
ЄЕП, як зазначають фахівці, є питанням не стільки економічним, скільки політичним. Ми ж повернемося до практичних питань бізнесу в Україні. Іноземні інвестори, про бажаність приходу яких заявляли всі без винятку попередні уряди, нині працюють у доволі скрутних умовах. Найбільшою проблемою вони завжди називали корупцію і відсутність чітких правових рамкових умов для бізнесу. Після „помаранчевої революції” ситуація у цих питаннях істотно не покращилася. Натомість з’явилися нові проблеми, вирішувати які українські політики не поспішають, зазначає генеральний директор українсько-німецького підприємства „Кнауф Гіпс Київ” Олександр Гавриш:
„Бізнес в Україні чекає від парламенту нових законів, чекає, щоб парламент працював. Якщо парламент протягом тривалого часу взагалі не працює, то що можна казати про те, яка коаліція краща – та чи інша? Ми хотіли би мати нарешті хоч якусь коаліцію, яка би працювала”.
На думку Олександра Гавриша, новий уряд і парламент мають невідкладно взятися за виправлення помилок в інвестиційній політиці, яких було припущено минулого року. Зокрема, великим головним болем для стратегічного іноземного інвестора, який відкриває в Україні заводи і фабрики, стало запровадження сплати податку на додану вартість на обладнання для виробництва, яке ввозиться з закордону, зазначає Гавриш:
„Нині інвестори, які ввозять обладнання, навіть якщо воно не виробляється в Україні, вносять це обладнання в статутний фонд підприємства і при цьому мусять сплачувати ПДВ. Для мене, як для представника бізнесу, це є промовистим свідченням некваліфікованості людей, які ухвалюють такі рішення у парламенті”.
Делегат німецької економіки в Україні доктор Карін Рау констатує, що такі бар’єри для іноземного інвестора як запровадження ПДВ на обладнання минулого року завадили покращити показники іноземного інвестування. Невтішний висновок щодо успішності роботи виконавчої влади в цілому робить і експерт німецької групи радників Рікардо Джуччі:
„Наш висновок є однозначним: економічна політика останніх урядів значною мірою несе відповідальність за погіршення ситуації. Економічна політика стала надзвичайно популістською і непослідовною. Однак заради справедливості слід зазначити: це стосується практично всіх політичних партій. Економічна політика дедалі більше підпорядковувалася партійно-політичним цілям і особистим цілям політиків. Це дуже небезпечна тенденція”
Рікардо Джуччі сподівається, що майбутній уряд працюватиме прагматично. Хоча і зауважує, що хвиля економічно необґрунтованого соціального популізму була розпочата саме урядом Януковича, який нині знову претендує на прем’єрську посаду. Хоча його Партія регіонів позиціонує себе як найбільш прагматична політична сила. Німецький експерт наголошує, що без реформування соціальної, насамперед, пенсійної системи, подальші підвищення зарплат і пенсій нічого крім інфляції не принесуть. Необхідність реформ стосується майже всього спектру економіки і фінансової сфери. Тому, яким би не був склад майбутнього уряду, для успішного подолання нагальних проблем України, це мусить бути уряд реформаторів, наголошує Рікардо Джуччі.