Угорщина на шляху до балканізації - NZZ

Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung з цього приводу зазначає:

Цілком можна стверджувати, що в Угорщині зараз панує холодна громадянська війна. Жодне із європейських суспільств не зазнало на сьогодні такого поділу, як угорське. Суперечка про те, за ким право називатися послідовниками легендарного 1956 року, ведеться з дедалі брутальнішою гостротою. І по обидва боки барикад непомітно готовності визнати супротивну сторону демократичним партнером, -

пише Neue Zürcher Zeitung і веде далі:

Ниіні здається навіть, що Угорщина перебуває на шляху до потенційно небзпечної балканізації. Поки велика частина суспільства переконана, що ні революції 1956 року, ні перетворенням 1989 року не вдалося створити в Угорщині дійсно вільну й демократичну державу, доти навряд чи вдасться реалізувати розбудову мирного громадянського суспільства. Найсумніше при цьому те, що сьогоднішній конфлікт кидає велику тінь на пам“ять героїв повстання 1956 року, - підсумовує Neue Zürcher Zeitung.

Німецька газета Süddeutsche Zeitung пише про конфлікт всередині угорського суспільства так:

Політичний клас Угорщини не зміг консолідувати сили й думки для того, щоб разом відзначити річницю народного повстання. Національно-консервативна опозиція не захотіла брати участі в офіційних урочистостях. Між угорськими політичними таборами панує справжня ненависть. Сягає навіть того, що право-національна опозиція порівнює небагаточисельні, але постійні й уперті протести проти уряду прем“єра Ференца Дюрчаня з народним постанням 50-річної давнини. Важко собі уявити, як можна ще більше зневажати пам“ять жертв 1956 року, які справді вмирали за свободу, - підкреслює Süddeutsche Zeitung.

Газета Lausitzer Rundschau з німецького міста Коттбуса вмістила такий коментар:

Справжня, актуальна історія Угорського народного повстання полягає в тому, що добра справа ніколи не зазнає краху. В цьому є й лейтмотив відзначення річниці повстання. Ніхто не повинен навіть подумати про те, що за допомогою танків та кривавого насильства людей можна до чогось змусити. Ці спроби можуть тривати роками, навіть десятиліттями, однак насамкінець вони все одно приречені на поразку, - читаємо на сторінках німецького видання Lausitzer Rundschau.

Ще одна тема, яку коментують європейські газети – це розширення Панамського каналу. Минулими вихідними за нього проголосували жителі Панами. Хоча, як зазначає автрійське видання Salzburger Nachrichten:

Більшість панамців, а саме 60 відсотків, взагалі не взяли участь у референдумі. Їм просто байдуже, чи будуть розбудовувати канал. Це дуже гучний ляпас панамському лідеру Мартіну Торріхосу, який невтомно називав плебісцит найважливішим за всю історію Панами. Над цим Торріхосу слід було б серйозно задуматися. Хоча, підґрунтя для роздумів надають і масивні й справедливі сумніви тих, хто виступав проти розширення Панамського каналу. Адже обіцянки, що це будівництво буде коштувати трохи більше п’яти мільйонів доларів і не зашкодить довкіллю, видаються досить наївними або просто брехливими, і мало хто вірить, що їх вдасться дотриматися. Водний шлях повинен робудовуватися, це так. Але як панамський уряд, так і відповідальні за це будівництво мали б вести відкриту гру, переконана газета Salzburger Nachrichten.

Мало кого здивувало, що панамці висловилися за розширення каналу, вважає німецьке видання Frankfurter Rundschau, далі пояснючи:

Адже останні кілька місяців панамський уряд проводив масовану кампанію за це, використовуючи аргументи на кшталт: більше каналу – більше робочих місць. Це і так, і не так. Адже мільярдні прибутки, які приніс канал за останні шість років, відтоді, як він підпорядкований лише Панамі, навряд чи побачили її звичайні громадяни. Лише дуже малий елітний прошарок в країні та корумповані політики мають зиск від використання водного шляху, - наголошує Frankfurter Rundschau.

На завершення – коментар німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung, у якому йдеться про енергетичну взаємозалежність ЄС та Росії. Нагадаємо, що Євросоюз наполягає на тому, щоб Росія відкрила свій ринок енергоносіїв для іноземних інвесторів. Видання пише:

За останні роки мало що змінилося в питаннях нафти та газу між Європейським союзом та Росією.Залежність з обох боків існувала завжди. Новою є та арогантність, яка шириться з часів Путіна в Москві. Водночас новими є й колосальні потреби в інвестиціях, які відчуває російський енергетичний сектор. Це стане дуже очевидно незабаром, узимку. Питання тільки в тому, чому Москва не зацікавлена в інвестиціях на модернізації, - зазначає Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Огляд європейської преси підготувала Леся Юрченко