1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Україна вибирає президента: за лаштунками політики розпочалася торгівля

5 листопада 2004 р.

У тому, що доведеться проводити другий тур голосування, не сумнівався ніхто, але мало хто очікував, що складеться справді патова ситуація. Тепер супротивні сторони змушені шукати собі союзників, на підтримку яких можна було б розраховувати 21 листопада. Німецькі експерти та політики коментують президентські вибори в Україні.

https://p.dw.com/p/AONg
Бронетехніка біля ЦВК у Києві
Бронетехніка біля ЦВК у КиєвіФото: AP

За попередніми даними, кандидат від влади, чинний прем”єр-міністр Віктор Янукович та опозиційний кандидат Віктор Ющенко набрали фактично однакову кількість голосів. Німецькі політики вважають, що це досить непоганий результат для представника демократичних сил і не приховують, що наступним президентом України хотіли б бачити Віктора Ющенка. Говорить член франкції соціал-демократів у Бундестазі Ґерд Вайскірхен:

”На мою думку, результати першого туру були несподівано хорошими для Ющенка. Слід брати до уваги умови, за яких відбувався виборчий процес. Незважаючи на те, що кандидат від демократичної опозиції фактично був позбавлений можливості представити виборцям переваги своєї програми, він дістав багато голосів. На мою думку, це свідчить, що українці прагнуть демократичних змін. І я твердо переконаний, що 21-го листопада переможцем стане Ющенко.”

Як зауважують німецькі оглядачі, за лаштунками української політики тепер ведеться торгівля навколо питання про підтримку під час наступного туру голосування. З огляду на те, що Україна в минулому була багата на несподіванки, й цього разу можна сказати, що ще можливі будь-які варіанти розвитку подій. Так, лунають навіть припущення, що президент Леонід Кучма кінець-кінцем може відвернутися від свого кандидата Віктора Януковича, навколо особи якого точиться стільки суперечок, і під час другого туру підтримає Віктора Ющенка. В зв”язку з цим німецьке інформаційне агентство dpa процитувало німецьких економістів у Києві, які висловили сподівання, що ”Кучма можливо ще зберіг честолюбство і все ж таки захоче увійти в історію країни як демократ”. Берлінський політолог Александр Отт налаштований, однак, менш оптимістично і вказує на роль олігархів під час голосування:

”Ющенко є більш незалежним і, навідміну від Януковича, розглядає себе противником олігархів. Як київська олігархічна група навколо Медведчука, так дніпропетровська та донецька групи навряд чи стануть колись підтримувати Ющенка. Під час другого туру йтиметься справді про вибір між кандидатом від народу Віктором Ющенком, та кандидатом від олігархів та влади Віктором Януковичем. Я думаю, що так само, як це сталося в Росії, олігархи зроблять все, аби переміг їхній кандидат.”

На думку Александра Отта, Янукович не зміг отримати однозначної перемоги, оскільки йому не вдалося розіграти свою найкращу карту. Адже він робив ставку передусім на східну Україну, де великою популярністю користуються також соціалісти та комуністи. Берлінський політолог припускає, що під час другого туру голосування чимало виборців, які спочатку підтримали лідера соціалістів Мороза та лідера комуністів Симоненка, тепер проголосують за Януковича, а не за Ющенка. Отже, прихильники лівих знову можуть стати тією визначальною силою на шальках терез.

”Несподівано для всіх Мороз опинився на третьому місці. Тобто, впродовж наступних двох тижнів вестиметься боротьба саме за його прихильників, більшість з яких сьогодні можна зустріти в центральній та східній Україні. І від них залежатимуть результати виборів.”

Далі німецький політолог прогнозує, що навіть в разі перемоги Віктора Януковича в Україні навряд чи вдасться зберегти "статус-кво" і країні слід очікувати нового перерозподілу влади. Александр Отт:

”Янукович спробує, вірогідно, перетягнути до Києва ще більше своїх людей з донецького клану. Йому вже вдалося досягти того, що чимало ключових позицій обіймають його прихильники. Слід очікувати, що ця тенденція посилиться. Отже, певного перерозподілу влади не уникнути. З іншого боку, якщо Янукович справді захоче стати президентом всієї України, йому доведеться дещо дистанціюватися від свого донецького клану.”

Тут, до речі, варто згадати досвід Росії, де Єльцин свого часу привів Путіна до влади власне з метою зберегти ”статус-кво”. Але потім Путін розправився з тими самими олігархами, які його спочатку підтримували, які допомогли йому прийти до влади, які зробили його відомим. Від нього дісталося і Гусинському, і Березовському, і Ходорковському. Говорить Александр Отт:

”Теоретично майже те саме може трапитися і в Україні, якщо Янукович захоче дистанціюватися від олігархів. Я сумніваюся в тому, що він почне їх саджати за грати, але я не виключаю і навіть очікую того, що він захоче стати незалежним від них.”

Тим часом на Заході лунають побоювання, що в разі перемоги Віктора Януковича, враховуючи його демонстративно прихильне ставлення до Росії, на горизонті знову з”явиться привид відродження Радянського Союзу в міні-форматі. Берлінський політолог Александр Отт вважає не розділяє такі твердження:

”На мою думку, це сильне перебільшення. Я сумніваюся в тому, що Янукович та українська політична й економічна еліти готові розпрощатися зі своїми владними позиціями і опинитися під крилом Москви. Незалежно від того, хто буде президентом, українську державність буде збережено. Цілком імовірно, що за Януковича країна й надалі просуватиметься тим шляхом, яким йшов Кучма - паралельний розвиток відносин з Росією та Заходом, намагаючись знайти якусь середину.”

Александр Отт порадив не ділити все на чорне та біле. На його думку помилково говорити, що Янукович однозначно стоїть на проросійських позиціях, а Ющенко – на прозахідних. ”Хто б з них не став президентом, обидва змушені будуть підтримувати хороші відносини з Росією, від якої Україна перебуває в сильній енергетичній залежності”, - наголосив експерт. Що ж стосується обіцянок Януковича про запровадження російської мови як другої офіційної або визнання подвійного російсько-українського громадянства, то тут, продовжив берлінський політолог, президент не може вирішити ці питання за допомогою тільки указів, оскільки йдеться про конституційні зміни. Тобто, вирішувати має парламент, а досвід минулого вже засвідчив, що у Верховній Раді навряд чи вдасться зраучитися підтримкою з боку двох третин депутатів.

І все ж таки, на думку німецьких політиків, майже тотальна енергетична залежність від Росії може серйозно зашкодити розвитку України та її просуванню в демократичному напрямку. Говорить депутат Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу Манфред Ґрунд:

”Майбутнє України, яка є індустріальною країною, не повинно залежати від Росії, де вона купує переважну кількість своїх енергоносіїв. Не можна допустити, щоб Україна перетворилася на васала Росії або на буферну зону між Заходом та Сходом. Я переконаний, що як з економічної, так і політичної точок зору майбутнє України лежить в Європі. Будь-які спроби обмежити її свободу дій за рахунок інтесивнішого залучення до Єдиного економічного простору, створити який намагаються Росія, Білорусь та Казахстан, принесе Україні в економічній та соціальній сферах більше шкоди, ніж переваг.”

Манфред Ґрунд вважає, що і Європейський союз повинен інтенсивніше цікавитися розвитком подій в Україні і нарешті зробити їй конкретніші пропозиції стосовно її зближення з ЄС:

”Це було б як в інтересах України, так і в інтересах Європи, в цілому, і Німеччини зокрема. Хотілося б, щоб після виборів з України надійшли чіткіші сигнали стосовно її прагнення зблизитися з Європою. Треба, щоб вона продемонструвала це на справі, а не тільки на словах. Але і Європейський союз, зі свого боку, мав би зробити Україні конкретніші пропозиції, а не натякати, що ця держава і надалі повинна залишатися під впливом Росії. Україна належить до Європи. Я в цьому твердо переконаний. Тому при кожній нагоді, я наголошую, що Україна – це наш природній партнер, і вона повинна статити кандидатом на вступ до ЄС, що є в інтересах обох сторін.”

Однак поки такі мрії стануть реальністю ще мине не один рік, а Україні доведеться подолати чимало випробувань. Наступним таким випробуванням стане другий тур виборів. Як наголошують німецькі оглядачі, вирішальним для демократичної опозиції тепер є те, чи їй вдасться зупинити чисельні порушення, які були зафіксовані під час передвиборної боротьби та під час голосування 31 жовтня. Крім того, як зазначив депутат Бундестагу Манферд Ґрунд:

”Мені хотілося б, щоб упродовж наступних тижнів, що залишилися до другого туру голосування, українцям вдалося подолати розкол у суспільстві. Що такий розкол існує продемонстрував перший тур голосування, під час якого обидва головні кандидати набрали однакову кількість голосів. Наголошую, що подолання такої прірви – в інтересах збереження єдності України."

Володимир Медяний