1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Україна-НАТО: проблеми та перспективи відносин

21 лютого 2005 р.

У понеділок ввечері український президент Віктор Ющенко прибув до Брюсселя, де у вівторок відбудеть засіданні Комісії "Україна-НАТО" на найвищому рівні. Чого очікує від цієї зустрічі Київ і чого очікують дійсні члени Північноатлантичного альянсу? Про це йтиметься в нашому журналі.

https://p.dw.com/p/AOGy
Віктора Ющенка очікує в Брюсселі насичена програма
Віктора Ющенка очікує в Брюсселі насичена програмаФото: AP

Важко не помітити, що потуги нового українського уряду, спрямовані на здобуття країною членства в НАТО, нині значно відстають від намагань активізувати інтеграцію до Європейського Союзу. Засідання Комісії «Україна-НАТО» стала чудовою нагодою підняти цю тему. Про значення цього засідання «Німецькій хвилі» погодився розповісти представник офісу преси та інформації штаб-квартири НАТО Роберт Пшель:

«Перше, про що я хотів би зазначити: сам факт, що ця зустріч відбудеться це вже є важливою політичною подією. Адже на зустрічі з українським президентом будуть присутні всі лідери країн-членів НАТО. По-друге, це буде чудова нагода для того, аби почути від Віктора Ющенка про плани України, як держава бачить своє місце в архітектурі безпеки Європи, як новий президент і новий уряд бачать продовження співпраці з НАТО. Окрім того нас цікавить, план реформ у самій Україні. Тож треба скористатися цією нагодою, щоб обговорити ці важливі для нас питання».

Безумовно, найцікавішим у взаєминах Україна-НАТО залишається питання: коли Брюссель визнає за можливе розпочати переговори про членство Києва в альянсі? Відповідаючи на нього, пан Пшель зазначив:

«Щодо поставленого питання про майбутнє членство, то в рамках зустрічі буде можливість поговорити й про це. А поки що головною формою нашої спрівпраці є Комісія «Україна-НАТО», де ми можемо не лише проводити політичні консультації, але й займатися конкретними справами. Це, зокрема, реформа системи оборони, масштабна програма знищення звичайних озброєнь. Ми маємо дуже широкоохоплюючу програму дій в рамках Плану дій».

Роберт Пшель висловив сподівання, що з новим українським керівництвом НАТО зможе значно активізувати співпрацю як на політичному, так і на військовому напрямках:

«Ми сподіваємося, що наші відносини ставатимуть чимраз тіснішими. Ми маємо добру структуру інституцій для ведення співпраці, маємо вже достатньо досвіду для цього. Я маю надію, що наші дії спільно з Україною чудово впишуться в програму реформ, які проводить український уряд. Звичайно, ми найбільшу увагу звертатимемо на питання безпеки, тому нас дуже цікавить майбутня реформа армії і загалом стурктури безпеки в Україні, як з теоретичного, так практичного і навіть фінансового боку».

У складному комплексі відносин Україна-НАТО не рідко згадують ту проблему, що українське суспільство ще не готове беззастережно сприйняти ідею вступу до Північноатлантичного альнсу. Що, зокрема, підкреслила прес-секретар українського президента Ірина Геращенко, даючи інтерв»ю «Німецькій хвилі»:

«В Україні теж варто зважати на сприйняття суспільством теми євроінтеграції та членства в НАТО. Треба бути реалістами в тому, що десятки років Україна жила у світі, де НАТО сприймалося як агресивний військовий блок. За останні 14 років нічого не робилося в плані просвітницької роботи в суспільстві. Не обговорювалися питання: що таке НАТО сьогодні, навіщо Україні йти до НАТО? Тому нова українська урядова команда нині усвідомлює, що тема НАТО є значно складнішою за тему інтеграції до ЄС».

Відомий український політолог, котрий мешкає у Москві, Андрій Окара вважає, що визначальним чинником у розвитку взаємин України та НАТО залишається вплив Москви:

«У Росії НАТО сприймається перш за все як геополітичний противник, як блок, котрий має стратегічні інтереси, що розходяться з російськими в багатьох питаннях. Після підписання Римської декларації між Росією та НАТО проблема взаємин Києва і Брюсселя не стала для Москви менш суттєвою, а зараз вона ще загострилася. Як російська політична еліта, так і пересічні російські громадяни розглядають ідею вступу України до НАТО як пряму загрозу стратегічним інтересам Росії, майже як геополітичну катастрофу. Тому ця проблема стоїть одним з принципових пунктів українсько-російських відносин. Тоді, як інтеграція України до ЄС грає у цих відносинах значно меншу роль».

Водночас варто зазначити, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час свого візиту до Києва заявив, що Москва «поважає прагнення України стати членом Європейського Союзу і НАТО».

Любомир Петренко