„Україна не мусить чекати, доки Європа її покличе, а має просувати реформи”

„Європа може стати ширшою, але мусить залишатися при цьому сильною, згуртованою й керованою” наголосив днями в інтерв’ю одній з центральних газет „Корр’єре делла Сера” Президент Італії Джорджо Наполітано. Глава держави зауважив, що „слід бути відкритими для прийняття нових членів”. Однак не зараз. За словами Джорджо Наполітано, про нову хвилю розширення можна буде говорити тільки після того, як буде проведена реформа європейських інституцій. Важливим є також прийняття Конституції Євросоюзу. Це зробить спільноту більш дієвою, а отже – сильнішою.

Про сильну Європу говорить і парламентарій з лівоцентристської урядової коаліції „Уліво” Джампаоло Фольярді. На його думку, Європа має посилювати свої позиції на міжнародній арені. Тому Євросоюз зацікавлений у приєднанні нових країн. У майбутньому членом спільноти з повним правом може стати і Україна, сказав в інтерв’ю „Німецькій хвилі“ Джампаоло Фольярді:

„Коли ми говоримо про розширення Євросоюзу, то залишається тільки висловити позитивні погляди щодо цього. Але звертає на себе увагу необхідність ще посилити європейську структуру. А для цього, на мій погляд, її слід розширити. Я поділяю думку про те, що світ майбутнього це „світ слонів”, тобто великих держав. Китай, Індія відіграють дуже значну роль у світі, і відіграватимуть ще значнішу. Тому і Європу у майбутньому я бачу сильнішою, більшою і здоровішою“.

За словами професора політичних наук університетів міст Тренто та С”єна Серджо Фаббріні, тема розширення хвилює громадськість Італії. А побоювання існують насамперед серед найвразливіших прошарків суспільства, які найбільше бояться конкуренції на ринку праці. Саме тому необхідно, щоб Європа здобула інституційну стабільність до наступної хвилі розширення. Але головна ідея, за словами Фаббріні, полягає у тому, аби „згуртувати континент довкола єдиної наднаціональної організації, якою є ЄС”:

„Процес розширення є необхідним і природнім для Євросоюзу, оскільки відповідає його логіці. ЄС первісно був покликаний розв’язати непорозуміння між західноєвропейськими країнами, взяти хоча б історичний конфлікт між Німеччиною та Францією. Крім того, його метою було подолати „холодну війну” між Західною та Східною Європою. Створення Євросоюзу є спробою – сподіваємось, раз і назавжди – уникнути всього, що загрожує миру на європейському континенті“.

Звичайно, є помітна різниця між старими та новими членами ЄС, а також – між країнами-членами і країнами-кандидатами. Проте, на думку професора, це - не проблема. Серджо Фаббріні:

„Не слід забувати, що коли до Євросоюзу вступали деякі з нинішніх так званих „старих” членів, то різниця теж була досить помітною. Це засвідчують приклади Греції, Іспанії, Португалії. Економічна, політична та адміністративна різниця між країнами-членами не є новиною для ЄС“.

Професор Фабріні звертає увагу на той факт, що для успішної інтеграції до Єівропейського союзу країна має бути готовою пожертвувати частиною суверенітету, часково підпорядкувати управління у деяких сферах наднаціональним структурам. Експерт зауважує, що для політиків зі східноєвропейських країн – це непростий процес:

„Свого часу в Іспанії, Португалії, Греції було це бажання інтегруватися. Була згода і громадян, і політиків про те, що вони мають бути в Європі. І, як бачимо, Європа збагатила ці держави. Така ж згода буде досягнута в східноєвропейських країнах, якщо не виникнуть нові націоналістичні настрої. Як зараз відбувається у Польщі, частково у Чехії. Можна зрозуміти, що на Сході Європи після довгого панування радянського режиму є бажання відчути національну суверенність. Однак ці настрої не відповідають ідеї Євросоюзу“.

Коли Україна приєднається до Європейського союзу, залежить насамперд від неї самої. Україна не мусить чекати, коли Європа її покличе - вона має здійснювати масштабні реформи, підсумовує Серджо Фаббріні.

До речі, за даними опитування, проведеного міжнародною агенцією TNS opinion, 55% жителів країн ЄС виступають за прийняття України, якщо будуть виконані всі умови. В Італії відсоток тих, хто прихильно ставиться до вступу України, становить 59. Це вище, ніж у Німеччині (44%) та Франції (56%), але нижче, ніж в Іспанії (65%) та Польщі (73%). При цьому в самій Україні 55% опитаних висловились „за” приєднання до Євросоюзу і 25% проти.