1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Україна - у центрі уваги презентації дунайських країн у Пассау

Євген Тейзе4 серпня 2006 р.

У баварському місті Пассау, що на Дунаї, проходить виставка, яка в оригінальний спосіб знайомить німців із усіма дунайськими країнами. Відвідувачі мають можливість не лише подивитися фото- і відеоматеріали, послухати традиційну музику, але і дізнатися, що люблять їсти, як вдягаються і навіть, якими парфумами користуються мешканці цих країн.

https://p.dw.com/p/AO7M
Виставка проходить на березі Дунаю у скляному приміщенні LeuchtBox - "Коробка, що світиться"
Виставка проходить на березі Дунаю у скляному приміщенні LeuchtBox - "Коробка, що світиться"Фото: dpa

Протягом двох місяців у центрі уваги виставки перебуває одна із країн дунайського регіону. Представлення країн півтора роки тому розпочалося із Австрії – країни, мешканцям Пассау добре відомої, адже вона знаходиться прямо по інший берег Дунаю. Потім були Словаччина, Угорщина, Хорватія, Себія, Болгарія, Румунія і Молдова. Декілька днів тому розпочалася презентація України, якою і завершиться цей проект. Його організатором виступила міжнародна компанія ICUnet, яка спеціалізується на проведенні багатонаціональних культурних заходів і виступає консультантом міжнародних компаній у питаннях міжкультурної комунікації.

Готуючи презентацію, яка нині проходить у Пассау, організатори співпрацювали зі своїми постійними партнерами в Україні – університетами Києва, Львова і Одеси. Було проведене опитування серед студентів про те, що на їхню думку визначає особливість України, що є близьким для кожного українця – щось, чого немає в інших країнах? На думку керівника ICUnet Фріца Аудеберта, результати вийшли доволі цікавими. Він навів такий приклад:

„Український хліб пахне інакше, ніж німецький хліб. Для українців це запах, який близький їм із самого малку. Іще одним дуже типовим, автентичним запахом є запах домашньої консервації – овочів, фруктів. Їх інакше готують, ніж у Німеччині, інакше їдять. Ще одним цікавим моментом є те, якими парфумами користуються українські жінки. Вони надають перевагу так би мовити „важчим” запахам, ніж німецькі жінки. У нашій презентації ми представили парфуми, які користуються найбільшим попитом в Україні і дали відвідувачам можливість порівняти їх із тими, які люблять жінки у Німеччині”.

Як ми уже зазначали, однією з основних сфер діяльності компанії ICUnet є міжкультурна комунікація. Фахівці компанії консультують співробітників німецьких фірм, як їм краще порозумітися із партнерами у країнах Східної Європи. Адже менталітет німців і українців доволі різний, різними є і традиції ведення ділових переговорів. Ми попросили Фріца Аудеберта поділитися найпершою порадою для керівників німецьких компаній, які відправляються на переговори в Україну:

„Генеральний директор в пострадянських країнах має значно більші повноваження, ніж голова правління німецької компанії. Гендиректор, як правило, одноосібно вирішує, чи буде підписано контракт, чи ні. Німецький партнер має вчасно це зрозуміти. У Німеччині є сильна ланка середнього менеджменту, яка має великі повноваження, часто ухвалює самостійні рішення, має власний бюджет. Цієї ланки в Україні практично немає. Із українським менеджером середньої руки ви можете ходити в сауну, кататися верхи, робити що завгодно. Але це ще не означає, що Ви матимете успіх у підписанні вигідного контракту. Тому треба шукати виходи на генерального директора”.

Для переговорів в Україні німецьким підприємцям радять приїжджати заздалегідь, напередодні офіційної частини консультацій, аби встигнути у неофіційній обстановці поспілкуватися із керівництвом української компанії. Для німців, які не мають досвіду співпраці з українськими бізнесменами, такий підхід є незвичним. Якщо у Німеччині напередодні офіційних переговорів піти із керівником підприємства на вечерю у ресторан, це викличе нерозуміння у менеджменту компанії і може бути розцінено як корупція. В Україні все по іншому.

Фріц Аудеберт також завжди попереджає своїх клієнтів, що перемовини з українськими партнерами можуть проходити у незвичній для них атмосфері:

„Німець не пізніше ніж за двадцять хвилин після початку розмови, після того, як спитає „як Ви доїхали” перейде до справи. В Україні, коли ви розпочинаєте переговори, вам не слід дивуватися, якщо після двох з половиною годин вас все ще розпитуватимуть про те, чи ви одружені, як справи у вашої дружини, які оцінки мають у школі ваші діти. Розпитають і про те, чи знайомі ви зі стравами української кухні, чи були у музеї і так далі. Українці ведуть перемовини значно більш особисто, ніж німці. На перемовинах у Німеччині питати у партнера, чи він одружений, м’яко кажучи, недоречно”.

Німецьким бізнесменам, які планують встановити довготривалі ділові відносини з українськими партнерами Фріц Аудеберт радить ознайомитися з історією і традиціями українського народу, хоча би трохи вивчити мову. Це допомагає краще розумітися. Зацікавлення Україною серед німецьких підприємців постійно зростає – їх приваблюють недорога робоча сила і наявність багатьох висококваліфікованих фахівців. Але нинішня виставка у Пассау доводить: Україна цікава не лише для бізнесу.