Україна хоче, щоб її активніше залучали до підготовки проекту ЄС „Чорноморська синергія"

З прийняттям до своїх лав у 2007 році Болгарії та Румунії кордони Європейського союзу простяглися аж до Чорного моря. Європейська комісія готує тепер документ з робочою назвою "Чорноморська синергія" - від грецького „син” - „спільне” та „ергос” - „дія”. Документ планується ухвалити на саміті ЄС наприкінці червня. У ньому йдеться про питання, пов’язані з розбудовою демократії та прав людини, з боротьбою з організованою злочинністю та нелегальною міграцією, з освітою та науковими дослідженнями, охороною довкілля. Але найважливіше питання - це співпраця в питаннях безпеки та енергетичної політики. 18 відсотків енергетичних надходжень до Європейського союзу йдуть через Причорномор’я. Стратегічна важливість шляху з Центральної Азії до Європи стала очевидна під час кризи навколо російських поставок газу через Україну півтора року тому. Говорить Ґернот Ерлер, статс-секретар міністерства закордонних справ Німеччини:

„Ми працюємо нині над стратегією ЄС для Центральної Азії. Це регіон, який має величезне значення у питаннях, пов’язаних з безпекою, енергетикою, близькістю до Афганістану, боротьбою з тероризмом, а також із стабільністю дальнього сусідства ЄС. І коли подивитися на карту, тоді одразу видно, що великий транзитний регіон між Центральною Азією та ЄС - це Чорноморський регіон.”

Нині відносини ЄС з більшістю країн Чорноморського регіону двосторонні. „Чорноморська синергія” має зробити їх багатосторонніми. Однак тут важливо не перестаратися, застерігають експерти. Оскільки нерідко ЄС схиляється до політичного ототожнення прагнень та проблем країн, яким ця тотожність насправді не властива - як, приміром, Західні Балкани як регіон чи Вишеградська група як організація. Також у випадку Причорномор’я застерігають від унітарного підходу до країн регіону, прагнення яких часто дуже різняться.

Концепція Європейської комісії для співпраці з країнами Причорномор’я не передбачає створення нових інституційних структур. Натомість набагато більше йдеться про те, щоб використати уже існуючі відносини між Чорноморськими країнами. Важливим партнером за столом переговорів, на думку Єврокомісії, має бути Організація Чорноморської економічної співпраці зі штаб-квартирою у Стамбулі. З цим погоджується представник турецького міністерства закордонних справ Целалеттін Карт:

„Ми гадаємо, що Організація Чорноморської економічної співпраці має бути головним партнером ЄС, тому що вона є єдиною організацією регіону, до якої входять усі країни Причорномор’я. Крім того, серед країн-членів ОЧЕС панує консенсус щодо того, що стосунки з ЄС слід розбудовувати.”

Утім, не всі члени організації в захваті від цієї ідеї. Деякі критикують обрання ОЧЕС привілейованим партнером у веденні переговорів з ЄС. Їх не влаштовує домінування в організації Туреччини та Росії. Грузія та Україна, приміром, воліли б, щоб у відповідній заяві Єврокомісії було б згадано також організацію „За демократію та економічний розвиток - ГУАМ”, до якої окрім цих двох країн входять ще Молдова та Азербайджан. Зокрема директор департаменту економічної співпраці МЗС України Сергій Корсунський наголосив:

„Ми дещо розчаровані тим, що у цьому зв’язку співпраця ЄС та ГУАМ не була згадана. Нещодавно Брюссель у дискусії навколо європейської енергетичної політики показав свою добру волю, коли він запросив до обговорення проблеми такі країни, як Україна, ще до того, як відповідна постанова була ухвалена. Було б також корисно, якби нас і у цій дискусії раніше запросили б.”

Можливо, ці зауваження будуть враховані у документі Єврокомісії. Що у цьому документі, однак, не буде враховано, то це прагнення багатьох причорноморських країн отримати перспективу вступу в ЄС. Чи стане це на заваді ініціативі Єврокомісії, покаже час.