Україна-ЄС: Що буде після «медового місяця» з Кремлем?
29 квітня 2010 р.
Після демонстративного обміну українським керівництвом Севастополя на дешевший газ з Росії Брюссель може серйозно «охолонути» до тісної співпраці з Україною. Такі побоювання висловлювали чимало експертів, які взяли участь у щорічній конференції, яка відбулася у Берліні у рамках «Київського діалогу». Коментуючи домовленості про знижку на російський газ, експерт Центру Разумкова Володимир Саприкін заявив, що очікує поступового згортання співпраці з Європейським союзом. Адже ці домовленості прямо суперечать пріоритетам у співпраці України з ЄС, таким як реформування енергетичного сектору та енергозбереження.
Посол: Україна зацікавлена у вільній торгівлі з ЄС
Натомість посол України при Євросоюзі Андрій Веселовський запевняє, що Харківські угоди не заважатимуть укладенню угод про Асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС. «Я думаю, що українській економіці, а отже українським керівникам, які залежні від цієї економіки, це потрібно і це вигідно. Бо лише за умов вільної торгівлі основні експортні галузі України матимуть відкритий зв’язок з країнами Європейського союзу. Це є наповнення бюджету і це є запорукою повернення в Україні середнього класу», - зауважує Веселовський.
Єврочиновник: Росія не має достатнього потенціалу
У продовженні продуктивних переговорів про зону вільної торгівлі переконані і в Єврокомісії. Директор відділу зовнішньополітичної стратегії Ґергард Сабатіл вважає, що після «медового місяця» з Кремлем українське керівництво у середньостроковій перспективі надолужуватиме у стратегічній співпраці з ЄС. Адже потенціалу російського ринку, на його переконання, замало для забезпечення сталого розвитку української економіки.
Автор: Євген Тейзе
Редактор: Тетяна Бондаренко