Український пацієнт одужає?

„Я був дуже розчарований”, - каже Рупрехт Поленц. Голова комітету з закордонних справ німецького Бундестагу не очікував, що політична криза в Україні виллється у відкрите протистояння силових структур. Це зовсім не те, чого він та інші німецькі політики очікували від України, коли з захопленням стежили за „помаранчевою революцією”.

Поленц вітає компроміс українських лідерів щодо дострокових парламентських виборів, але він не впевнений, що кризу подолано. Заради стабільності після виборів Україні потрібні реформи, каже він.

Не варто весь час міняти правила гри

Яку модель влади обирати – президентську чи парламентську – Поленц вважає, що кожна система має свої плюси й мінуси. На його думку:

„Важливо, щоб широкий спектр політичних сил погодився на одну модель. Не можна час від часу переглядати правила гри. І саме в цьому була слабкість України останнім часом. Уявіть собі що було б, якби у футболі знову і знову поставало питання, яких розмірів мають бути ворота”.

За реформи виступає і керівник українського представництва німецького Фонду ім. Фрідріха Еберта Штефан Хробот. На його думку, перерозподіл повноважень на користь Верховної Ради мав свої позитивні риси – це не дало створити в Україні домінуючий центр влади. Але подальше обмеження влади глави держави Хробот вважає проблематичним.

„Рішення проблеми полягає не в тому, як створити центр влади, а як зробити баланс інтересів життєздатним. Це стосується всіх рівнів, від Конституційного суду до регіональних адміністрацій. Ці та інші органи повинні бути дієвими, прозорими, підконтрольними”.

Україна ще стане прикладом для сусідів?

Штефан Хробот загалом оптимістично оцінює домовленості між президентом, прем’єром і спікером парламенту. На думку німецького оглядача, який живе в Києві, вони міцніші за попередні:

„Я думаю, що вірогідність дотримання домовленостей зараз вища, оскільки небезпека поглиблення кризи шкодить економічним інтересам її учасників. В Європі в шоці від українських подій, але за ними стоїть регіональний досвід України, нездатність її політиків до компромісу. Українці думають, що відступ від своїх позицій – це прояв слабкості. Цим можна пояснити недавнє загострення протистояння”.

Навіть попри безпрецедентне загострення кризи минулого тижня, ставити хрест на українській демократії зарано, вважає представник Фонду Еберта.

„Це дитячі хвороби демократії. В останні дні було загострення, але пацієнт видужає. І я переконаний, що через кілька місяців, а може років Україна буде позитивним прикладом для сусідніх авторитарних держав. Не буду їх називати, але достатньо поглянути на північ і північний схід України. Там порядок, але цей порядок має свою ціну. Безпорядок і хаос в Україні теж мають свою ціну, але є і позитивна сторона – громадянське суспільство і економіка можуть відносно вільно розвиватися. Можна вільно виходити на демонстрації й не боятися за своє життя. Це великий прогрес. Але це тільки тоді позитив, коли й політичні сили та демократичні інституції держави знаходять компроміс. Над цим Україні ще треба працювати”.

Реформи – запорука наближення з ЄС

Стимул для успішної роботи в України є – співпраця з Європейським союзом. Говорить депутат німецького Бундестагу Рупрехт Поленц:

„Події останніх тижнів в Україні не були зразком демократії. Але це не означає, що Україна тепер закрила собі шлях до ЄС. Як і раніше, все залежить від неї самої. Якщо колись двері членства в Євросоюзі відкриються для України, потрібні не просто реформи, а послідовні реформи. Інакше великі й глибокі реформи просто не буде здійснено. Ці реформи необхідні, якщо Україна хоче йти до Європейського союзу”.